Науковці вже понад шість десятиліть фіксують дивну пульсацію нашої планети. Слабкий сигнал сейсмічної активності надходить з однієї й тієї ж точки та ритмічно повторюється кожні 26 секунд. Попри те, що джерело вдалося локалізувати, природа цього явища досі залишається таємницею.
Про це повідомляють Новини Планети з посиланням на публікацію видання Popular Mechanics.
Вперше цей феномен, який нагадує серцебиття планети, зафіксував американський геолог Джек Олівер ще на початку 1960-х років. Тоді технічні можливості не дозволяли точно визначити координати джерела. Лише згодом, завдяки сучасному обладнанню, вдалося встановити, що пульсація походить із району затоки Бонні у Гвінейській затоці.
У науковому світі досі немає єдиної думки щодо причин цього явища. Одна група дослідників схиляється до теорії, що ритмічний шум виникає через удари океанських хвиль об континентальний шельф. Це створює ефект, схожий на удари по велетенському барабану, вібрація від яких поширюється земною корою.
Інші вчені наполягають на вулканічному походженні сигналу. Вони вказують на те, що джерело імпульсу розташоване неподалік вулкана на острові Сан-Томе. Проте жодна з теорій не може повністю пояснити ідеальну періодичність у 26 секунд, яка не змінюється десятиліттями.
Дослідження цього феномену просувається повільно, оскільки «мікросейсми» не несуть загрози людству, і увага вчених зосереджена на небезпечніших катаклізмах. Навіть під час глобального карантину 2020 року, коли сейсмічний шум від діяльності людей знизився і «пульс» стало чути чіткіше, розгадати його таємницю не вдалося.
