Під час пошуку затонулих іспанських галеонів дослідники випадково натрапили на неймовірну аномалію. На глибині понад пів кілометра спочивають велетенські симетричні кам’яні брили, які підозріло нагадують руїни стародавнього мегаполіса.
Про це повідомляє сайт Новини Планети з посиланням на IFLScience.
Історія цієї загадки розпочалася ще у 2001 році. Тоді команда канадських фахівців сканувала океанічне дно поблизу Куби за допомогою сучасних сонарів. Вони сподівалися знайти кораблі колоніальної епохи із золотом, натомість виявили геометрично правильні структури на глибині 600 метрів. Наступного року вчені спустили туди підводного дрона і побачили гігантські гладкі блоки, схожі на ідеально оброблений граніт. Деякі з них мали круглу форму, а інші нагадували справжнісінькі піраміди.
«Те, що ми побачили на екранах обладнання, просто неможливо пояснити звичними геологічними процесами. Ці кам’яні фігури мають занадто правильну форму, ідеальну симетрію та чітку структурну повторюваність», — зазначив представник команди дослідників Пол Вейнцвейг.
За попередніми сміливими оцінками авторів знахідки, вік цього підводного комплексу міг сягати 6000 років, що робило б його давнішим за знамениті піраміди в Єгипті. Такі гучні заяви одразу ж спровокували хвилю чуток про відкриття легендарної Атлантиди. Проте в науковій спільноті до відкриття поставилися вкрай обережно та скептично.
«Якби їхня теорія виявилася правдою, це було б просто фантастично. Але для Нового Світу того періоду такі архітектурні споруди є надто прогресивними. Вони ніби існують поза своїм часом і простором», — наголосив фахівець з підводної археології Майкл Фот.
«Це справді приголомшлива формація, яка візуально дуже нагадує руїни великого стародавнього центру. Проте було б абсолютно безвідповідально робити остаточні висновки без вагомих речових доказів», — додала дослідниця Поліна Зеліцкі.
Геологи також внесли свою частку раціоналізму в цю історію. За словами експерта Національного музею природознавства Гавани Мануеля Ітурральде, навіть за умови максимальної тектонічної активності знадобилося б щонайменше 50 тисяч років, щоб наземне місто опустилося на таку екстремальну глибину. Водночас природа цілком здатна самостійно створювати химерні симетричні форми, які людський мозок помилково сприймає як штучні споруди.
Через велику глибину та серйозний брак фінансування масштабні дослідження цієї локації так і не продовжилися. Поки немає нових доказів, більшість вчених схиляється до думки, що кубинська «Атлантида» — це лише дивовижна гра природи.
