Алькатрас. “Скеля”. Неприступна фортеця посеред крижаних вод затоки Сан-Франциско. Протягом 29 років свого існування як федеральна в’язниця найсуворішого режиму, вона мала репутацію місця, звідки неможливо втекти. Вважалося, що навіть якщо в’язню вдасться подолати стіни та охорону, його вб’ють сильні течії та холодна вода. Але в ніч на 11 червня 1962 року троє людей зникли зі своїх камер. І їх більше ніхто ніколи не бачив.
Це історія Френка Морріса та братів Джона і Кларенса Енглінів — трьох в’язнів, які здійснили найгеніальнішу втечу в історії США. Але головне питання залишається без відповіді і досі: чи вдалося їм дістатися свободи, чи вони загинули в темних водах затоки?
Хто були втікачі: геній і двоє братів
План втечі був розроблений і очолений Френком Моррісом, злочинцем з IQ понад 130, який вважався одним з найрозумніших в’язнів в Алькатрасі. До нього приєдналися брати Джон і Кларенс Енгліни, досвідчені грабіжники банків, які вже мали досвід втеч з інших в’язниць. Був і четвертий змовник, Аллен Вест, але в ніч втечі він не зміг вибратися зі своєї камери і залишився позаду.
Геніальний план: ложки, мило та дощовики
Протягом шести місяців змовники готували свою втечу, використовуючи найпростіші предмети з неймовірною винахідливістю.
- Паперові голови: Це була найгеніальніша частина плану. Щоб обдурити нічних охоронців, які перевіряли камери, в’язні виготовили муляжі власних голів з пап’є-маше, туалетного паперу, мила та справжнього людського волосся, яке вони збирали в тюремній перукарні. В темряві, покладені на подушки, ці голови виглядали напрочуд реалістично.
- Інструменти: За допомогою загострених ложок, викрадених зі їдальні, та саморобного дриля, зробленого з мотора від пилососа, вони годинами довбали crumbling бетонну стіну навколо вентиляційних решіток у своїх камерах. Шум вони маскували грою на акордеоні під час музичної години.
- Шлях до свободи: Розширена решітка вела до незахищеного службового коридору. Звідти вони піднялися по трубах на три поверхи вгору, вийшли на дах в’язниці і спустилися по водостічній трубі на землю.
- Пліт з дощовиків: Найамбітніша частина плану. З понад 50 прогумованих дощовиків, вкрадених або виміняних у інших в’язнів, вони склеїли надувний пліт розміром 2 на 4 метри та виготовили весла з фанери.
Втеча: ніч, коли “Скеля” дала тріщину
В ніч на 11 червня 1962 року все було готово. Морріс та брати Енгліни поклали муляжі голів на свої ліжка, пролізли через отвори в стінах і зникли. Їхня відсутність була виявлена лише під час ранкової перевірки наступного дня. Алькатрас був заблокований, а ФБР розпочало одну з наймасштабніших розшукових операцій в історії.
Що сталося після втечі: офіційна версія та нестиковки
Майже одразу на березі знайшли залишки саморобних весел та шматки прогумованого матеріалу. Пізніше виловили гаманець одного з братів. Офіційний висновок ФБР, зроблений після 17 років розслідування, був однозначним: втікачі потонули в холодних водах затоки, а їхні тіла віднесло в Тихий океан. Справа була закрита у 1979 році.
Однак є кілька фактів, які змушують сумніватися в цій версії:
- Тіла не знайдені: Затока Сан-Франциско зазвичай повертає тіла потопельників. Тіла Морріса та братів Енглінів так ніколи і не знайшли.
- Свідчення родини: Родичі Енглінів роками стверджували, що отримували від них звістки. Їхня мати, за словами родичів, багато років отримувала на Різдво анонімні листівки.
- Фото з Бразилії: Найбільш сенсаційним доказом є фотографія, нібито зроблена у 1975 році в Бразилії, на якій зображені двоє чоловіків, дуже схожих на Джона та Кларенса Енглінів.
- Лист 2013 року: У 2018 році стало відомо, що п’ятьма роками раніше ФБР отримало лист, нібито написаний Джоном Енгліном. У ньому він стверджував, що всі троє вижили, хоч і “ледве”, що Френк Морріс помер у 2008, а його брат — у 2011. Автор листа пропонував здатися в обмін на лікування від раку. ФБР провело експертизу ДНК, але її результати були “непереконливими”.
Чи була втеча з Алькатрасу успішною? Таємниця залишається нерозгаданою. Але історія про трьох чоловіків, які кинули виклик найсуворішій в’язниці світу, назавжди перетворилася на легенду.
