26 січня 1972 року 22-річна стюардеса югославської авіакомпанії JAT Весна Вулович готувалася до звичайного рейсу 367 з Копенгагена до Загреба. Вона опинилася на цьому рейсі випадково, через плутанину в розкладі — її переплутали з іншою стюардесою, на ім’я Весна. Ця помилка врятувала життя її тезці і назавжди змінила її власне. Через 46 хвилин після зльоту, коли літак McDonnell Douglas DC-9 пролітав над Чехословаччиною на висоті 10 160 метрів, у багажному відсіку вибухнула бомба.
Літак розірвало на частини. Уламки, багаж та тіла пасажирів і екіпажу падали з десятикілометрової висоти. Всі 27 людей на борту, окрім однієї, загинули миттєво. Єдиною, хто вижив у цій катастрофі, була Весна Вулович.
Як Весні Вулович вдалося вижити?
Її виживання — це унікальний збіг обставин, який вчені досі вивчають. Вважається, що в момент вибуху Весна перебувала в хвостовій частині літака. Її затиснуло між візком з їжею, тілом іншого члена екіпажу та великим уламком фюзеляжу.
- “Рятувальна капсула”: Цей уламок хвостової частини спрацював як капсула, що захистила її від екстремального холоду (-60°C) та низького тиску на висоті.
- Падіння: Уламок літака падав, обертаючись, і спланував на густо засніжений, вкритий деревами схил пагорба в чехословацькому селі Србска Каменіце. Сніг та гілки дерев спрацювали як гігантська амортизаційна подушка, значно пом’якшивши удар.
- Низький тиск: Лікарі припускають, що Весна мала від природи дуже низький кров’яний тиск. Через це в момент декомпресії її серце не розірвалося, і вона миттєво знепритомніла, що врятувало її від серцевого нападу.
Її, ледь живу, серед уламків знайшов місцевий лісник Бруно Хонке, який під час Другої світової війни був медиком у німецькій армії. Його вміння надати першу допомогу до прибуття рятувальників також зіграли вирішальну роль у її порятунку.
Які травми вона отримала і як проходило одужання?
Весна Вулович отримала травми, які самі по собі вважаються смертельними. У неї були проломлений череп, три зламані хребці (один з них був повністю роздроблений), обидві ноги і таз. Вона провела 27 днів у комі. Після того, як вона отямилася, її нижня частина тіла була паралізована.
Але її воля до життя була неймовірною. Після кількох складних операцій вона змогла знову встати на ноги. Вона майже повністю відновилася, хоча назавжди залишилася кульгавою і страждала від амнезії щодо самої катастрофи. Вона не пам’ятала ні вибуху, ні падіння. Її останнім спогадом було те, як вона вітала пасажирів на борту.
Життя після катастрофи та світовий рекорд
Всупереч усьому, Весна Вулович не боялася літати. Вона хотіла повернутися до роботи стюардесою, але авіакомпанія, не бажаючи привертати зайву увагу, дала їй офісну посаду. Вона стала національною героїнею в Югославії.
У 1985 році її ім’я було занесено до Книги рекордів Гіннеса за “виживання при падінні з найбільшої висоти без парашута”. Нагороду в Лондоні їй вручав її кумир дитинства, музикант Пол Маккартні.
Існує також конспірологічна теорія, висунута двома чеськими журналістами, нібито літак був помилково збитий чехословацькими ВПС на набагато меншій висоті (близько 800 метрів). Проте ця теорія не знайшла підтверджень і була спростована експертами. Історія Весни Вулович залишається офіційно визнаним дивом і свідченням неймовірної здатності людського тіла до виживання.
