Велика тихоокеанська сміттєва пляма: як утворився “восьмий континент” з пластику

Посеред Тихого океану, на півдорозі між Гаваями та Каліфорнією, дрейфує гігантський сміттєвий острів, який часто називають “восьмим континентом”. Його площа, за останніми оцінками, сягає 1.6 мільйона квадратних кілометрів — це втричі більше за територію Франції або майже втричі більше за Україну. Але не уявляйте собі тверду землю, по якій можна ходити. Реальність набагато гірша.

Це Велика тихоокеанська сміттєва пляма (Great Pacific Garbage Patch, GPGP) — колосальне скупчення пластику, що плаває в океані. Це не щільний острів, а скоріше гігантський “суп” з пластикових уламків, від рибальських сіток до мікроскопічних частинок, що отруює океан і все живе в ньому. Як утворилося це жахливе явище, і чи можна його позбутися?

Як утворився цей “сміттєвий континент”?

Велика тихоокеанська сміттєва пляма — це не просто звалище. Це пастка, створена самою природою — океанічними течіями. Вона знаходиться в центрі Північно-Тихоокеанської системи течій (North Pacific Gyre) — гігантського кругового руху води, що працює як велетенський вир.

Все сміття, що потрапляє в цю систему течій, поступово зноситься до її спокійного центру і залишається там у пастці на десятиліття.

• Звідки береться сміття?
  • Близько 80% пластику надходить з суходолу: через річки, каналізаційні стоки, з пляжів. Це пакети, пляшки, іграшки — все, що ми викидаємо.
  • Близько 20% — це сміття з кораблів: загублені рибальські сітки (“мережі-привиди”), контейнери, що впали за борт.

З чого складається сміттєва пляма: небезпечний “суп”

Найбільша небезпека плями в тому, що вона складається переважно не з великих об’єктів, а з мікропластику.

• Як він утворюється? Під дією сонячного світла та хвиль великі пластикові предмети не розкладаються, а розпадаються на все дрібніші частинки. Пляшка перетворюється на тисячі крихітних фрагментів, менших за 5 міліметрів.
• Скільки його там? За оцінками проекту The Ocean Cleanup, у Великій тихоокеанській сміттєвій плямі знаходиться близько 1.8 трильйона шматків пластику, що важать приблизно 100 000 тонн. І 94% цих шматків — це саме мікропластик.

Ця суміш з мікропластику розподілена не лише на поверхні, а й у товщі води, що робить її схожою на каламутний, токсичний бульйон.

Чим небезпечна сміттєва пляма для океану та людей?

Наслідки існування “восьмого континенту” катастрофічні.

• Загибель морських тварин: Морські черепахи, тюлені, кити та птахи заплутуються в “мережах-привидах” і гинуть. Багато тварин ковтають пластик, приймаючи його за їжу. Шлунки птахів і риб виявляються забитими пластиковими кришками та уламками, що призводить до смерті від голоду.
• Отруєння харчового ланцюга: Мікропластик, як губка, вбирає в себе токсичні речовини з води. Його поїдає планктон та дрібна риба. Потім цю рибу їдять більші хижаки. Піднімаючись харчовим ланцюгом, токсини накопичуються. Врешті-решт, ця отруєна риба потрапляє на стіл до людини.
• Поширення інвазивних видів: Пластикові уламки стають “плотами” для мікроорганізмів та дрібних тварин, які подорожують на них через океан і потрапляють у нові екосистеми, порушуючи їх баланс.

Чи можна “прибрати” цей сміттєвий острів?

“Прибрати” такий гігантський і дифузний об’єкт — надзвичайно складне завдання. Виловлювати мікропластик звичайними сітками — це все одно, що намагатися вичерпати басейн чайною ложкою, не зашкодивши при цьому морським мешканцям.

Проте надія є. Найвідомішим проектом, що займається цією проблемою, є The Ocean Cleanup, заснований голландським винахідником Бояном Слатом. Вони розробили систему з гігантськими плавучими бар’єрами, які пасивно збирають сміття за допомогою океанських течій. Проект вже має перші успіхи, виловлюючи тонни пластику.

Але навіть найефективніша система очищення — це боротьба з наслідками, а не з причиною. Єдиний спосіб зупинити ріст “сміттєвого континенту” — це скоротити виробництво та споживання пластику на суходолі і створити ефективні системи управління відходами по всьому світу.