Рис є одним із найпопулярніших продуктів у світі, однак він здатен накопичувати миш’як із ґрунту та води значно активніше, ніж багато інших зернових. Нове тестування показало, що ця речовина присутня у всіх перевірених видах рису, але її кількість суттєво відрізняється.
Про це повідомляють Новини Планети з посиланням на Verywell Health.
У якому рисі найменше миш’яку
Під час дослідження у 2026 році експерти перевірили 52 види та бренди рису. Найнижчі середні показники зафіксували у басматі та рисі для суші.
У басматі виявили близько 55 частин на мільярд, а в рисі для суші — приблизно 57. Для порівняння, в арборіо показник становив близько 64, у жасминовому рисі — 87, а у звичайному довго- та короткозернистому — близько 101.
Важливе значення має й країна походження. Найнижчі рівні неорганічного миш’яку знаходили у басматі з Каліфорнії, Індії та Пакистану.
Чому коричневий рис містить більше миш’яку
Коричневий рис у тестах мав у середньому близько 113 частин миш’яку на мільярд, тоді як білий — приблизно 72.
Причина полягає у способі обробки. Коричневий рис зберігає зовнішню оболонку та висівки, в яких накопичується більше миш’яку. Під час виробництва білого рису ці шари видаляють.
Найкращим варіантом серед коричневих сортів виявився коричневий басматі.
Скільки рису радять їсти
Єдиного граничного рівня миш’яку для всіх харчових продуктів у США немає, хоча для питної води встановлено ліміт у 10 частин на мільярд.
За рекомендаціями Consumer Reports, дорослим варто обмежувати споживання більшості видів рису приблизно до 2,75 порції на тиждень. Для білого басматі з Каліфорнії, Індії чи Пакистану та рису для суші допустимою вважають більшу кількість — до п’яти порцій.
Для дітей рекомендовані обсяги нижчі. Особливо важливо не робити рис єдиною крупою в раціоні, а чергувати його з гречкою, вівсянкою, кіноа та іншими зерновими.
