Орбіти планет Сонячної системи не є абсолютно стабільними через гравітаційну взаємодію між ними. З часом цей «годинниковий механізм» стає дедалі більш хаотичним, що може призвести до зіткнення Землі з Меркурієм, Марсом або Венерою.
Про це повідомляє журнал Nature.
Двоє французьких вчених, Жак Ласкар та Мікаель Гастіно з Паризької обсерваторії, підрахували ймовірність колапсу Сонячної системи протягом наступних п’яти мільярдів років — до кінця життєвого циклу Сонця. Вони з’ясували, що газові гіганти (Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун) залишаються стабільними, тоді як орбіти менших кам’янистих планет є значно вразливішими.
Комп’ютерні симуляції 2501 сценарію виявили близько 25 варіантів (1%), які призводять до порушення орбіти Меркурія та міжпланетних катастроф. В одному з них дестабілізуються всі планети земної групи, що підвищує ризик масштабного зіткнення. В іншому сценарії Марс і Земля наближаються на критичну відстань у 794 кілометри.
«Таке зближення було б катастрофічним для життя на Землі, з можливим приливним руйнуванням Марса і подальшими численними ударами по нашій планеті», — сказав Жак Ласкар.
Навіть незначні відхилення в цьому небезпечному зближенні створюють нові загрози: Марс може бути викинутий із Сонячної системи, а в 48 випадках Земля зіткнеться з ним або Венерою.
«З імовірністю 99% ми можемо покластися на годинниковий механізм небесного ритму, але з 1%, що залишається, ми отримуємо трепет від небезпеки. Тепер залишається зрозуміти, наскільки рука динамічного хаосу, що так легко торкається нашої Сонячної системи, сформувала галактичний перепис планет», — заявив Грегорі Лафлін.
