На півдні Перу археологи зробили унікальне відкриття: вони виявили останки дівчинки, яка жила понад 1600 років тому і мала лише одну очну ямку по центру обличчя. Це найдавніший у світі археологічний доказ циклопії — надзвичайно рідкісної та смертельної вади розвитку.
Про це повідомляє журнал PNAS.
Моторошну знахідку виявили під час розкопок на пам’ятці Хауранга в долині Пальпа. Тут добре збереглися знамениті геогліфи культури Наска. У середньому періоді розвитку цієї цивілізації (325–440 роки нашої ери) дітей часто ховали в керамічних посудинах.
Дослідники помітили, що череп знайденої дитини був аномально малим, а кістки сформувалися неправильно. Подальший генетичний аналіз останків розкрив причину мутації: ДНК немовляти містила дві X-хромосоми та зайву, третю копію 13-ї хромосоми. Ця генетична аномалія відома як синдром Патау і є головною причиною розвитку циклопії, яка зустрічається лише раз на 100 тисяч народжень.
«Оцінка віку на момент смерті допускає, що дівчинка могла прожити кілька тижнів або місяців після народження. Точну тривалість її життя встановити не вдалося», — зазначають автори дослідження.
Цікаво, що дівчинку-циклопа знайшли на дні урни, а зверху лежали останки іншої дитини без жодних вад скелета. ДНК-експертиза довела, що вони мали різних матерів, проте були поховані одночасно. Відсутність спеціальних ритуальних предметів на загальному кладовищі свідчить про те, що община Наска поховала немовля з мутацією за звичайними традиціями, без страху чи упереджень.
