2003 рік. Китай тріумфує: країна відправляє свою першу людину в космос. Національним героєм стає Ян Лівей, пілот-винищувач, який вирушає на орбіту на борту космічного корабля “Шеньчжоу-5”. Протягом 21 години він самотньо обертався навколо Землі, проводячи експерименти і спостерігаючи за нашою планетою. І саме там, у абсолютній тиші космосу, він почув щось неможливе.
Раптом пролунав стукіт.
Це не був звук з навушників чи збій у системі. Це був чіткий, виразний стукіт, що лунав десь ззовні. Ян Лівей описав його так, ніби “хтось стукав по корпусу корабля дерев’яним молотком по залізному відру”. Переляканий, він підплив до ілюмінатора, але не побачив нічого, окрім безмежної чорноти космосу. Що це було? І як у вакуумі, де не поширюється звук, взагалі міг виникнути стукіт?
Народження космічної легенди
Після свого тріумфального повернення на Землю Ян Лівей розповів про цей дивний інцидент інженерам. Але ніхто не зміг дати йому чіткої відповіді. Він намагався відтворити цей звук, стукаючи по різним предметам, але нічого схожого не виходило. Ця історія швидко перетворилася на одну з головних загадок китайської космонавтики.
Версії висувалися найрізноманітніші:
- Мікрометеорит: Можливо, дрібний космічний уламок вдарився об обшивку. Але звук не був схожий на різкий удар, він повторювався.
- Невідоме явище: Дехто припускав, що це міг бути невідомий космічний феномен.
- Паранормальні версії: Звісно, не обійшлося і без теорій про контакт з позаземним розумом.
Ян Лівей зізнавався, що цей звук його “дуже нервував”, і він радив наступним екіпажам бути готовими до нього.
Наукова розгадка: гра температури та тиску
Таємниця залишалася нерозгаданою, доки астронавти наступних китайських місій, “Шеньчжоу-6” та “Шеньчжоу-7”, не почули той самий звук. Але цього разу вони були попереджені і змогли проаналізувати ситуацію. Розгадка виявилася суто фізичною і пов’язана з конструкцією самого корабля.
Джерелом звуку була термічна деформація внутрішньої обшивки.
- Екстремальні перепади температури: Коли космічний корабель обертається навколо Землі, він постійно переходить з освітленої Сонцем сторони (де температура може сягати +120°C) в тінь планети (де температура падає до -100°C).
- Розширення та стиснення: Внутрішня обшивка корабля, зроблена з декількох шарів матеріалів, реагує на ці перепади. Коли тиск всередині капсули трохи змінюється, а матеріали корпусу розширюються від нагріву або стискаються від холоду, вони труться один об одного.
- Ефект “тріску”: Це тертя і викликає різкі, гучні звуки, схожі на стукіт або тріск.
Проста аналогія: Це дуже схоже на те, як старий дерев’яний будинок або меблі “стогнуть” і тріщать вночі, коли остигають після денного тепла.
Отже, по корпусу корабля стукав не таємничий прибулець, а сам корабель, “реагуючи” на екстремальні умови космосу.
Чи чули щось подібне інші астронавти?
Так. Подібні звуки є звичним явищем на космічних станціях та кораблях. Астронавти на Міжнародній космічній станції (МКС) також регулярно чують тріск, клацання та “стогони”. Це постійне нагадування про те, що станція є складною машиною, яка живе і “дихає” під впливом неймовірних навантажень та перепадів температур.
Історія Ян Лівея — це яскравий приклад того, як невідоме і незрозуміле явище в екстремальних умовах може породити легенду. Але, як це часто буває, наукове пояснення виявляється не менш цікавим.
