Археологи детально дослідили унікальне поховання XVII століття в селі Пєнь на півночі Польщі, де місцеві жителі застосували подвійний «антидемонічний» ритуал, аби зупинити повстання з мертвих заможної молодої дівчини, яку вважали вампіркою або джерелом нещасть.
Про це повідомляють Новини Планети з посиланням на наукове дослідження, опубліковане в Journal of Archaeological Science.
Кладовище, де виявили так звану «могилу №75», не фігурує в жодних церковних записах того часу й розташоване далеко за межами святої землі. У добу Речі Посполитої в таких місцях ховали відкинутих суспільством людей: самогубців, єретиків, утоплеників, померлих від невідомих хвороб чи нехрещених дітей, яких остерігалися через ризик повернення у світ живих.
«Ці зафіксовані практики можна охарактеризувати як антидемонічні, спрямовані на захист живих від небезпечних небіжчиків. Цю жінку, ймовірно, звинувачували в нещастях, епідеміях чи голоді, які часто вражали Річ Посполиту в XVII столітті», — зазначили автори дослідження.
Аналіз кісток показав, що померлій було від 17 до 19 років, вона мала скандинавське коріння за материнською лінією та належала до вищого стану, про що свідчать залишки шовкового чепця із золотими та срібними нитками. Попри високий статус, обставини її смерті настільки налякали селян, що під час першого поховання на великий палець її лівої ноги намертво замкнули трикутний висячий замок.
«Ця практика символічно обмежувала посмертні можливості покійної, блокуючи її потенційне повернення у світ живих та будь-який контакт між світами», — пояснюють науковці.
Проте замок не заспокоїв громаду. Археологічні сліди вказують на те, що через деякий час після похорону могилу розкопали знову — ймовірно, через нові біди чи хвороби в поселенні. Аби назавжди знешкодити «повсталу з мертвих», жителі вдалися до радикального кроку: поклали просто на її шию залізний серп лезом донизу, який мав перерізати горло у разі будь-якої спроби підвестися.
