Аналіз тисяч свідчень очевидців виявив тривожну закономірність у поведінці бігфута, яка вказує на те, що ця загадкова істота обережно та цілеспрямовано наближається до людських поселень.
Про це повідомляє видання Daily Mail.
Незалежний дослідник та колишній офіцер поліції Брюс Шампейн проаналізував 5834 звіти про зустрічі зі сніговою людиною в 14 штатах США. З цього масиву даних він виокремив 25 найбільш достовірних свідчень, які доводять, що невідома істота нишпорить поблизу міст і селищ у нічний час із конкретною метою.
Нічні вторгнення та обережна тактика
Згідно з дослідженням, очевидці найчастіше помічали бігфутів на тихих стежках, коли ті заходили вглиб населених пунктів на відстань понад милю. Це відбувалося переважно зимовими ночами. Шампейн класифікує таку поведінку як обережні та сплановані дії, а не випадкові блукання на узліссі.
«Це патерн рідкісних, очевидно навмисних, переважно поодиноких, нічних, коридорних вторгнень, які можуть узгоджуватися з гнучким ухваленням рішень», — так Шампейн охарактеризував пересування невідомої істоти.
Дослідник зосередився на випадках, що сталися щонайменше за чверть милі в межах густонаселених районів, де проживає понад 1600 жителів на квадратний кілометр. Найбільша кількість таких «міських візитів» зафіксована в Іллінойсі, Огайо, Юті, Нью-Джерсі та Колорадо, а пік активності припав на період із 2006 по 2015 рік.
Істоти зазвичай пересувалися максимально непомітно, використовуючи дренажні канави та залізничні колії. У середньому вони заходили на 1,75 милі вглиб міст, проте в одному з випадків бігфут подолав майже вісім миль міською територією.
Причини міських візитів снігової людини
Шампейн порівняв таку поведінку зі звичками інших розумних тварин, зокрема людиноподібних мавп, під час зустрічі з людьми. На його думку, виражена схильність пересуватися виключно вночі (найчастіше між північчю та третьою годиною) свідчить про те, що істоти чудово усвідомлюють ризики денних прогулянок міськими вулицями.
«Спостережувана тут закономірність свідчить про те, що міські вторгнення, хоч і нечасті, є поведінково структурованими подіями, які заслуговують на подальші порівняльні та польові дослідження», — підсумував дослідник.
Як і у випадку з багатьма дикими тваринами, такі вторгнення можуть бути спровоковані стресовими факторами навколишнього середовища. 36% усіх зустрічей відбулися саме взимку, коли запаси їжі в лісах суттєво скорочуються, що неминуче змушує істот шукати харчі поблизу людей.
Згідно з описами очевидців, типовий бігфут може сягати 15 футів (близько 4,5 метра) у висоту, залишаючи сліди завдовжки 24 дюйми та завширшки 8 дюймів. Близько 40% свідків описують істоту як «масивну», тоді як кожен п’ятий називає її «легкої статури». Попри тисячі свідчень, фотографій та знайдених слідів, починаючи з першої гучної публікації 1958 року в Каліфорнії, науковці досі не отримали беззаперечних фізичних доказів існування цього виду.
