Рідке зовнішнє ядро Землі, яке генерує магнітне поле планети, несподівано змінило напрямок свого руху глибоко під Тихим океаном. Замість звичного зміщення на захід, потужні магнітні потоки розвернулися на схід, що змусило європейських вчених переглянути усталені моделі поведінки земних надр.
Про це повідомляє сайт Новини Планети з посиланням на масштабне дослідження, опубліковане у профільному виданні Journal of Studies of Earth’s Deep Interior.
Довгий час, аналізуючи зміни геомагнітного поля, фізики вважали, що ядро рухається виключно у західному напрямку. Проте зафіксована у 2010 році аномалія змусила науковців об’єднати наземні спостереження та масиви супутникових даних, зібраних апаратами Swarm, Cryosat, CHAMP та Ørsted у період з 1997 по 2025 роки.
Провідний автор дослідження, геофізик з Единбурзького університету Фредерік Даль Мадсен зазначає, що побудована комп’ютерна модель вказує на поступове ослаблення нетипової східної течії, починаючи з 2020 року. За його словами, посилення цього східного потоку під Тихим океаном чітко збігається в часі зі змінами у поведінці внутрішнього твердого ядра. Наразі дослідники намагаються з’ясувати, чи є ця глобальна перебудова течій короткочасною флуктуацією, чи частиною тривалого, ще не вивченого природного циклу.
Ключову роль у відстеженні цих процесів відіграли три супутники місії Swarm від Європейського космічного агентства (ESA). Їхні надчутливі магнітометри здатні філігранно відокремлювати магнітні сигнали глибокого ядра від перешкод, створюваних земною корою, океанами та іоносферою. Керівниця місії Аня Стромме підкреслює, що саме безперервне супутникове покриття дозволило виявити хвилеподібні прискорення течій, які надто швидко змінюються, щоб їх могли зафіксувати виключно наземні магнітні обсерваторії.
Динаміка на межі ядра та мантії має критичне практичне значення для сучасної цивілізації, оскільки магнітне поле є головним щитом Землі від згубної сонячної радіації. Від стабільності цього поля безпосередньо залежить працездатність усієї технологічної інфраструктури людства, включаючи супутниковий зв’язок, глобальний інтернет, навігаційні системи та енергетичні мережі, які є вкрай вразливими до різких геомагнітних коливань космічної погоди.
