Щастя / фото: freepik.com
У якому віці люди найбільш щасливі? Може здатися, що це досить просте запитання. Здавалося б, ми маємо бути найщасливішими в молодому віці, коли сповнені сил і не обтяжені безліччю обов’язків, проте німецькі вчені з’ясували, що це не зовсім так.
Про це повідомляє The Jerusalem Post
В останні кілька десятиліть учені провели безліч досліджень, щоб зрозуміти, в якому саме віці людина досягає піка свого щастя. Тепер же німецька дослідницька група використала комплексний метааналітичний огляд, щоб раз і назавжди відповісти на це питання.
Під час дослідження команда з Рурського університету в Бохумі провела поздовжнє дослідження, в якому взяли участь 460 902 людини. За словами першої авторки дослідження, професорки психології Сюзанни Бюкер, вони з колегами зосередилися на змінах трьох центральних компонентів суб’єктивного щастя:
- задоволеність життям;
- позитивні емоційні стани;
- негативні емоційні стани.
Результати дослідження показують, що задоволеність життям знижується у віці від 9 до 16 років, потім значно зростає до 70 років і після знову знижується до 96 років. Водночас позитивні емоційні стани показали загальне зниження у віці від 9 до 94 років, а негативні емоційні стани коливаються у віці від 9 до 22 років, а потім знижуються до 60 років, після вони знову зростають. Водночас команда виявила більш значні середні зміни в позитивних і негативних емоційних станах, ніж у задоволеності життям.
За словами Бюкер, загалом результати показують позитивну тенденцію протягом широко періоду життя, якщо звернути увагу на задоволеність життям і негативні емоційні стани. Невелике зниження задоволеності у віці 9-16 років, на думку дослідників, пояснюються змінами в тілі та соціальному житті під час юнацького періоду.
Результати також свідчать про те, що позитивні почуття, ймовірно, мають тенденцію знижуватися з дитинства до пізнього дорослого віку. У літньому віці всі компоненти суб’єктивного щастя мають тенденцію зменшуватися. Передбачається, що це пов’язано зі зниженням фізичної працездатності, погіршенням здоров’я, зменшенням соціальних контактів, а також смертю однолітків.
Автори дослідження сподіваються, що їхні результати допоможуть враховувати та заохочувати суб’єктивне щастя з його різними компонентами протягом усього життя. Фактично, отримані результати можуть послужити важливим керівництвом для розроблення програм втручання, особливо тих, що спрямовані на підтримання і поліпшення життя в більш пізньому віці.
