Росія продовжує погрожувати новими масованими ударами по Києву з метою поширення паніки та здійснення тиску як на Україну, так і на її західних партнерів.
Про це в інтерв’ю виданню РБК-Україна розповів голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко.
Межа російського потенціалу
За словами експерта, під час поточних масованих обстрілів Росія вже працює на піку свого потенціалу. Щоб накопичити нові ракети, Кремлю потрібен час, а також відповідні фінанси, ресурси та виробничі можливості. Тимочко наголошує, що одномоментно випустити більше зброї, ніж росіяни роблять це зараз, вони не здатні.
Тиск на Європу та цивільне населення
Гучні погрози Кремля про нові атаки є складовою російської пропаганди, спрямованою на максимальне нагнітання ситуації.
-
Росія намагається за допомогою залякування, істерії та страху здобути те, чого не змогла досягти військовим шляхом.
-
Цей тиск спрямований не лише на українців, а й на європейських партнерів Києва.
-
Російські заклики евакуювати з Києва дипломатів та іноземні представництва свідчать про ймовірність ударів саме по цивільних районах, а не по військових об’єктах.
-
Експерт підкреслює, що окупанти спеціально погрожують бити по житлових будинках і цивільній інфраструктурі, що лише підтверджує справжній характер їхніх дій.
Маскування власної слабкості
У Кремлі чітко розуміють, що Росія не здатна довго підтримувати нинішню високу інтенсивність ракетних ударів. Більше того, кожна нова хвиля обстрілів може стати менш результативною, що лише демонструватиме виснаження потенціалу ворога.
Саме тому Москва форсує інформаційний та психологічний тиск: вона прагне досягти ефекту паніки ще до того моменту, коли її неспроможність нарощувати масштаби атак стане очевидною для всіх.
Тимочко нагадав, що подібні інформаційні кампанії з боку РФ вже відбувалися раніше. Зокрема, росіяни поширювали наративи про нібито масштабний наступ у 2026 році, заявляючи, що оборона буде прорвана і війська РФ опиняться під Києвом. Однак наразі весняна кампанія Росії є проваленою. Окупаційні війська мають проблеми не лише з наступальними діями, а й з утриманням позицій: у Дніпропетровській та Запорізькій областях вони вже змушені відступати.
