Нестача якісного сну давно пов’язується з підвищеним ризиком розвитку деменції. Проте нове масштабне дослідження канадських вчених дало змогу визначити ідеальну тривалість нічного відпочинку, яка здатна мінімізувати цю загрозу в майбутньому.
Про це повідомляє науковий журнал PLOS One.
Команда дослідників з Йоркського університету в Канаді провела складний статистичний аналіз даних із 69 попередніх досліджень. Фахівці шукали зв’язок між ризиком розвитку хвороби та трьома змінними факторами способу життя: фізичною активністю, часом сидіння та тривалістю сну. Унікальність роботи полягає у величезній вибірці — загалом було проаналізовано дані майже 4,5 мільйона людей віком від 35 років.
Скільки потрібно спати та рухатися
Результати показали, що ідеальною тривалістю сну для збереження здоров’я мозку є 7–8 годин на добу. Цікаво, що надлишок сну виявився навіть шкідливішим за його нестачу: сон, коротший за 7 годин, збільшує ризик розвитку деменції на 18%, тоді як регулярний відпочинок понад 8 годин підвищує цю ймовірність аж на 28%.
Крім того, тривале сидіння (понад 8 годин на день) та брак фізичної активності (менше ніж 150 хвилин на тиждень) також суттєво збільшують шанси захворіти.
«Регулярна фізична активність, менше часу в сидячому положенні та належний нічний сон (від 7 до 8 годин) можуть бути пов’язані зі зниженням ризику деменції та є факторами, на які можна вплинути, щоб запобігти хворобі або відстрочити її», — зазначають автори дослідження у своїй публікації.
Як спосіб життя захищає мозок
Експерти наголошують, що близько половини всіх випадків деменції можна уникнути, якщо вчасно змінити спосіб життя. Хоча автори не проводили клінічних випробувань самостійно, вони спираються на відомі факти: рух і правильний сон підтримують активний кровообіг у мозку, очищають нейрони від відходів та захищають серце.
«У сукупності такий профіль здорової рухової поведінки може сприяти судинним, нейротрофічним та протизапальним ефектам, які колективно підтримують здоров’я мозку та можуть відстрочити початок або прогресування деменції», — пояснюють науковці.
Водночас дослідники визнають певні обмеження своєї роботи, наголошуючи, що виявлені дані є лише асоціаціями, а не підтвердженням прямого причинно-наслідкового зв’язку. Наприклад, надмірний сон може бути не причиною, а вже першою ознакою початку хвороби Альцгеймера.
Щоб отримати більш детальні відповіді, вчені планують продовжувати роботу.
«Майбутні дослідження за участю дорослих середнього віку та більш тривале спостереження, зокрема зміни в руховій поведінці з часом, необхідні для кращого розуміння взаємозв’язку між фізичною активністю, малорухливою поведінкою, сном і ризиком деменції», — підсумували дослідники.