Дослідники з Оксфордського університету проаналізували кліматичні ризики для сотень населених пунктів планети на тлі стрімкого потепління світового океану. Вчені дійшли висновку, що формування так званого супер Ель-Ніньйо найближчим часом призведе до катастрофічних лісових пожеж та повеней у найменш підготовлених до цього країнах.
Про це повідомляють Новини Планети з посиланням на видання LADbible.
За даними Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США, існує 63-відсоткова ймовірність того, що температура океану підніметься на два градуси вище норми. Саме такі безпрецедентні аномалії перетворюють звичайне природне явище на руйнівний кліматичний феномен супер Ель-Ніньйо.
Щоб оцінити реальну небезпеку, експерти склали спеціальний рейтинг із 220 міст світу. Під час аналізу враховувався не лише прямий вплив екстремальної спеки, але й демографічні та соціально-економічні чинники, які роблять регіон вразливим.
Провідний автор дослідження Нетмі Джаяратне Каріявасам наголошує, що екстремальні температури в поєднанні з бідністю та обмеженими ресурсами становлять смертельну загрозу.
«Ця комбінація може суттєво підвищити тепловий ризик і в деяких випадках мати небезпечні для життя наслідки», — застерігає фахівець.
Результати дослідження виявилися вкрай тривожними для густонаселених мегаполісів Південної та Південно-Східної Азії, а також країн Африки. Вчені сформували перелік із 20 міст, які ризикують зазнати найсильнішого удару від стихії. До списку найбільш небезпечних зон потрапили іракські Басра та Багдад, філіппінський Кесон-Сіті, пакистанські Фейсалабад і Хайдарабад, а також ціла низка індійських міст — Ахмедабад, Нагпур, Мадурай, Бхопал та Канпур.
Африканський континент у цьому антирейтингу представлений столицею Малі Бамако, гвінейським Конакрі та одразу чотирма нігерійськими містами: Лагосом, Ібаданом, Порт-Харкортом і Кадуною. З інших регіонів планети найгірші прогнози отримали колумбійська Барранкілья, індонезійський Бандунг, в’єтнамський Хошимін та гаїтянський Порт-о-Пренс.
Автори наукової роботи нагадують, що хвилі сильної спеки стають дедалі частішими та тривалішими по всьому світу. Це неминуче призводить до зростання смертності, масштабних збоїв у роботі інфраструктури та шалених економічних збитків. Ситуацію ускладнює стрімка урбанізація: до 2050 року майже 67% населення Землі житиме в мегаполісах, які перетворяться на справжні кліматичні пастки.
Співавтор дослідження Хесус Лізана сподівається, що їхня робота стане потужним інструментом для швидкого порятунку найбільш вразливих регіонів.
«Це забезпечує першу глобально гармонізовану і безпосередньо порівнянну оцінку ризику міської спеки в містах по всьому світу», — підсумував науковець, закликаючи місцеву владу до завчасної підготовки та адаптації.
