Біблеїст Лоуренс Микитюк проаналізував позабіблійні джерела та визначив праці двох нехристиянських істориків найвагомішими доказами реального існування Ісуса Христа.
Про це повідомляють Новини Планети з посиланням на видання Daily Mail.
Йдеться про римського сенатора Тацита та єврейського аристократа Йосифа Флавія, які жили в першому столітті нашої ери та відкрито не підтримували християнство. Зокрема, у своїх «Анналах» близько 116 року нашої ери Тацит описував наслідки Великої пожежі в Римі 64 року, в якій імператор Нерон звинуватив християн. Римський літописець чітко зафіксував, що засновник цього руху на ім’я Христос був страчений за наказом намісника Понтія Пілата під час правління імператора Тиберія.
Цей запис має виняткову цінність для науки через відверто вороже ставлення Тацита до послідовників нового вчення, яке він називав небезпечним марновірством. Дослідники переконані, що літописець не мав жодних мотивів вигадувати історичні деталі для підтримки ненависної йому релігії, тому його текст є надійним незалежним підтвердженням подій тих часів.
Іншим фундаментальним джерелом є праця «Іудейські старожитності» Йосифа Флавія. Описуючи страту лідера ранньої церкви Якова, він побіжно ідентифікує його для читачів як брата Ісуса, якого називають Месією. Науковці наголошують, що така випадкова згадка мала б сенс лише за умови визнання Ісуса загальновідомою історичною постаттю.
Додатковим доказом є те, що античні язичницькі та єврейські критики звинувачували Христа у чаклунстві та обмані, проте історичні документи підтверджують — жоден із них ніколи не заперечував факту його фізичного існування у Юдеї.
