Президент України Володимир Зеленський повідомив про кардинальну зміну в позиції США щодо українських ударів по російській нафтовій інфраструктурі. За його словами, президент Дональд Трамп тепер підтримує атаки на нафтопереробні заводи (НПЗ) РФ як симетричну відповідь на російський енергетичний терор.
Ця заява, зроблена в інтерв’ю американському виданню Axios, є знаковою, адже раніше Вашингтон неофіційно, але наполегливо просив Київ утриматися від таких дій, побоюючись дестабілізації світових енергетичних ринків та зростання цін на нафту.
“Якщо немає ППО, що захищає нашу енергетику, а росіяни по ній б’ють, то чому ми не можемо їм відповідати?” — так, за словами Зеленського, він пояснив логіку українських дій Дональду Трампу під час їхньої нещодавньої зустрічі в Нью-Йорку.
“Він відреагував на це позитивно”, — додав президент України, підтвердивши, що отримав від американського лідера “зелене світло” на продовження ударів у відповідь.
Що змінилося? Еволюція позиції Вашингтона
Попередня адміністрація та навіть сам Трамп на початку свого терміну висловлювали занепокоєння, що атаки на російські НПЗ можуть призвести до непередбачуваних наслідків, зокрема до різкого стрибка цін на пальне у США, що є чутливим питанням для американських виборців.
Однак, як зазначають аналітики, зміна позиції Трампа може бути пов’язана з кількома факторами:
- Неефективність попередніх обмежень: Політика умовлянь не зупинила Росію, яка продовжувала масовані удари по українській енергетичній інфраструктурі.
- Доведена ефективність українських ударів: Атаки українських дронів вивели з ладу значну частину російських нафтопереробних потужностей, створивши дефіцит пального на внутрішньому ринку РФ та скоротивши доходи Кремля.
- Особисте розчарування Трампа в Путіні: Останніми тижнями президент США дедалі жорсткіше критикує російського диктатора, і дозвіл на удари по НПЗ є ще одним інструментом тиску.
Наслідки для України та Росії
Ця зміна позиції США розв’язує Україні руки для продовження та, можливо, розширення кампанії ударів по російській нафтовій галузі. Тепер Київ може діяти, не побоюючись зіпсувати відносини з ключовим військовим союзником.
Для Росії це вкрай погана новина. Зима, що наближається, може стати для неї періодом серйозних паливних криз, що вдарить не лише по забезпеченню армії, а й по соціальній стабільності всередині країни.
