Озера з “киплячим” метаном на Алясці / фото: Manorama Online
Поступово на Алясці стає все більше озер, в яких міститься величезна кількість метану. Подібні об’єкти отримали назву термокарст. У них присутньо настільки багато метану, що створюється враження, що він «кипить» безпосередньо на поверхні озера.
Про це повідомляє Science Alert.
Кількість озер збільшується через те, що почала активно танути вічна мерзлота в результаті глобального потепління і безлічі масштабних лісових пожеж. Під час танення блоки льоду неймовірно великого розміру починають вклинюватися в ґрунт, і потім тануть, що призводить до поступового обвалення ґрунту на багато метрів.
У тих воронках, що залишаються після блоків льоду, з’являються незабаром бактерії та вода. Варто відзначити, що саме бактерії починають активно виділяти метан. Представники NASA розповідають про те, що на території Арктики налічуються мільйони таких озер. Через те, що їх вік становить кілька тисяч років, вони не здатні виробляти занадто багато газу.
Це не стосується тих озер, які з’явилися в середньому близько 50 років тому. Саме вони виділяють величезну кількість метану і представляють серйозну загрозу для планети. Вчені розповідають про те, що в молодих озерах на Алясці знаходиться стільки небезпечного газу, що до них досить тільки піднести сірник, вони одразу спалахнуть та займуться.
Вуглекислий газ становить серйозну загрозу для Землі. Метан належить до числа парникових газів, які утримують на планеті тепло і не дозволяють їй остигати. Якщо в атмосферу буде виділятися і далі занадто багато метану, то буквально через 30 років може зникнути близько 90% коралових рифів. В той самий час частина досліджень демонструє, що все це може статися набагато швидше. Практично всі коралові рифи можуть пропасти через 8 років і на планеті залишиться всього 1% найбільш витривалих видів.
Також існує велика загроза зникнення близько 85% земноводних, хоча показник насправді може бути ще вищим. Причиною цього є те, що на сьогоднішній день вчені ще не встигли вивчити всі види рептилій і ссавців. Частина з видів не матиме достатньо часу для еволюції та адаптації до нових умов життя, що і стане однією з причин їх загибелі.
