Приблизно через 15 хвилин після катастрофічного землетрусу магнітудою 9,0, що стався 11 березня 2011 року, майже вся територія Японії раптово зсунулася на пів сантиметра на схід. Дослідники з’ясували, що це явище стало результатом потужної сейсмічної хвилі, яка подолала 5800 кілометрів до ядра планети і, відбившись від нього, повернулася до поверхні.
Про це повідомляють Новини Планети з посиланням на науковий журнал Science.
Масштаби та унікальність аномалії
На тлі загальних руйнувань від стихійного лиха — 40-метрових цунамі, аварії на АЕС «Фукусіма-1» та локальних зсувів ґрунту на багато метрів — рух на 5 міліметрів може здатися незначним. Однак науковці наголошують на його безпрецедентному характері:
-
Рекордна протяжність: Зсув відбувся на лінії завдовжки 3000 кілометрів, що майже в сім разів перевищує довжину головного розриву землетрусу. Це найбільше зафіксоване ковзання в історії сейсмологічних спостережень.
-
Синхронність: Рух відбувся практично одночасно і з однаковою амплітудою по всій території країни, коли жодних афтершоків у той момент не фіксувалося.
-
Широке охоплення: Зміщення зачепило не лише вузьку окраїну. Дані GPS-станцій показали, що крок на схід відбувся повсюдно на суші і, як припускають вчені, поширився далеко в океан.
«Ми спостерігаємо невеликий крок на схід у 5 міліметрів, який відбувається майже одночасно і з однаковою амплітудою по всій Японії. Якщо б на дні океану наші прилади були розміщені з такою ж щільністю, ми могли б точніше сказати, як далеко в море йде це зміщення, але на суші зсув спостерігається практично повсюди», — зазначає геофізикиня Суньйон Пак із Чиказького університету.
Механізм явища
Зазвичай сейсмічні хвилі, що відбиваються від рідкого земного ядра, повертаються на поверхню досить слабкими. Проте основний поштовх японського землетрусу (відомого як Тохоку) був настільки потужним, що навіть значно ослаблена зворотна хвиля зберегла достатньо енергії. Її сили вистачило, щоб одночасно зрушити відразу чотири сусідні тектонічні плити.
Дослідники припускають, що інтенсивні коливання від першого масованого удару попередньо послабили межі тектонічних плит. Це зробило їх значно піддатливішими до зміщення в той момент, коли хвиля повернулася з глибоких надр планети.
Прихована сейсмічна загроза
Це відкриття допомогло виявити раніше невідомі механізми руйнувань, які можуть діяти навіть після того, як основні поштовхи стихли.
«Це показує, що після сильного землетрусу нам, можливо, також потрібно звертати увагу на потенційні сейсмічні небезпеки, пов’язані з такими глибокими хвилями, які можуть викликати нові події на дуже великих відстанях», — підсумувала Суньйон Пак.
