Тривалий сон на вихідних / фото: freepik.com
Багатьом із нас така знайома ідея про те, що компенсувати напружений графік посеред тижня можна тривалішим сном на вихідних. Але нове дослідження, проведене Університетом штату Пенсільванія, показує, що такий підхід абсолютно неефективний, особливо з точки зору здоров’я серцево-судинної системи.
Про це повідомляє The Week.
Робота була опублікована в науковому журналі Psychosomatic Medicine. Вона показує, що спроби компенсувати нестачу сну серед тижня тривалішим сном на вихідних може бути недостатнім заходом.
“Наше дослідження розкриває механізм далекосяжного взаємозв’язку, коли послідовні удари по здоров’ю серцево-судинної системи в молодості можуть зробити ваше серце схильним до захворювань у майбутньому”, — каже співавторка дослідження Енн-Марі Чанг.
У дослідженні, що проводилося, взяли участь 15 здорових чоловіків віком від 20 до 35 років, які стали частиною 11-денного стаціонарного моніторингу сну. Протягом п’яти днів учасники спали лише по 5 годин, після чого мали дві ночі, під час яких могли спати до 10 годин. Під час усього дослідження вчені вимірювали частоту серцевих скорочень і артеріальний тиск учасників кожні дві години.
Дослідження відрізнялося тим, що вело безперервний моніторинг серцево-судинних показників протягом дня. Результати були невтішними, оскільки дослідження показало постійне збільшення як частоти серцевих скорочень, так і систолічного артеріального тиску з кожним наступним недосипом. Попри додатковий сон на вихідних, частота серцевих скорочень і артеріальний тиск так і не повернулися до вихідних показників.
“Попри додаткову можливість для організму відпочити, до кінця вихідних серцево-судинна система все ще не могла відновитися”, — каже провідного автора Девіда Рейхенбергера.
Він також додає, що результати свідчать про те, що необхідні триваліші періоди відновлювального сну, щоб поліпшити стан організму після низки недосипань.
Також посилюється стурбованість щодо довгострокового впливу нестачі сну на загальний стан здоров’я людини. Схоже, що сон відіграє ключову роль у серцево-судинних захворюваннях, психічному здоров’ї, контролі ваги, концентрації уваги та навіть у міжособистісних стосунках.
