У 2011 році Японія пережила один з найпотужніших землетрусів у сучасній історії з магнітудою 9,1. Це призвело до катастрофічного цунамі та аварії на АЕС “Фукусіма-1”, що мало серйозні наслідки для країни. Вчені довго намагалися зрозуміти, чому хвилі були настільки руйнівними.
Про це повідомляють Новини Планети з посиланням на SciTechDaily.
Нещодавно міжнародна група дослідників з Корнельського університету провела унікальне дослідження. Вчені пробурили кілька свердловин у Японському жолобі, одна з яких досягла глибини майже 1 кілометр під морським дном. Вони намагалися зрозуміти, як саме рух розлому призвів до утворення цунамі.
Виявилося, що під час землетрусу частина розлому змістилася на 50–60 метрів. Це призвело до різкого підняття морського дна на відстань, що дорівнює половині футбольного поля. Процес тривав всього одну-дві хвилини, але цього було достатньо, щоб створити гігантські хвилі.
Підняття морського дна стало основною причиною виникнення потужного цунамі. Вода була миттєво зміщена, що й призвело до появи хвиль, які завдали катастрофічних руйнувань узбережжю Японії.
Патрік Фултон, співкерівник проєкту та доцент кафедри наук про Землю та атмосферу в Корнельському університеті, пояснив, що їхнє дослідження допомагає краще розуміти процеси, які відбуваються в зонах субдукції. Це важливо для прогнозування майбутніх катастроф.