Єгипетська мумія / фото: pixabay.com
Мешканці стародавнього Єгипту страждали від різних паразитарних інфекцій, які призводили до анемії та інших виснажливих станів. Останній метааналіз досліджень, присвячених єгипетським муміям, показав, що приблизно 66% з них були інфіковані різними видами хробаків, приблизно 22% мали малярію, та близько 40% були заражені головними вошами.
Про це повідомляють Новини Планети з посиланням на IFLScience.
Дослідження в Долині царів підтвердило, що з 16 мумій, які були перевірені на наявність Plasmodium falciparum – збудника однієї з найсмертельніших форм малярії, чотири мумії виявилися позитивними. Серед інфікованих був і Тутанхамон, в організмі якого виявили два штами цього захворювання. Варто відзначити, що він не помер від малярії, а, ймовірно, в результаті нещасного випадку на колісниці.
За словами Пірса Д. Мітчелла з Кембриджського університету, серед 221 проаналізованої мумії 49 показали позитивний результат на малярію. Він підкреслив, що це захворювання могло серйозно впливати на рівень дитячої смертності та сприяти виникненню виснажливої анемії в античних спільнотах вздовж Нілу.
У дослідженні вказано, що 92% мумій, інфікованих малярією, мали пористі кістки та інші симптоми анемії. Пірс Мітчелл підкреслив, що таке високе навантаження хвороб могло серйозно вплинути на фізичну витривалість і продуктивність значної частини населення.
Серед інших паразитів, знайдених у муміях, був збудник токсоплазмозу, пов’язаний із шизофренією та збільшеним ризиком автомобільних аварій. Відомо, що токсоплазмоз передається при контакті з кішками, які в давньому Єгипті вважалися священними тваринами.
Мітчелл також виявив, що приблизно 10% мумій були інфіковані вісцеральним лейшманіозом, який також може спричиняти анемію та є смертельним у 95% нелікованих випадках. Крім того, у деяких муміях були знайдені шлункові черв’яки, такі як риб’ячий ціп’як, ймовірно, внаслідок споживання недостатньо провареної риби з річки Ніл.
Крім того, у мумії чоловіка на ім’я Нахт, який працював ткачем у царській похоронній каплиці в Фівах, виявлено трихінельоз. Ця паразитарна інфекція, що передається через недостатньо проварену свинину, може проникати в м’язову тканину, а у важких випадках може призвести до смерті через ураження серця.
Нахт, як і 65% інших досліджених мумій, страждав від шистосомозу – гострого паразитарного захворювання, викликаного кров’яними сисунками, що вражають кровоносні судини та сечовивідні шляхи.
У мумії, яка зберігається в Манчестерському музеї, навіть виявили черв’яків у мозку, а в 40% з 218 мумій, що були проаналізовані на наявність головних вошей, результати виявилися позитивними.
Мітчелл припускає, що Ніл міг служити як шлях для тропічних паразитів, які передаються через воду, дозволяючи малярії та іншим патогенам процвітати в умовах Стародавнього Єгипту, незважаючи на обмежені опади. Проте Ніл також сприяв збагаченню сільськогосподарських земель під час щорічних повеней, що зменшувало потребу у використанні людських відходів як добрива, знижуючи ризик зараження гельмінтами, які були поширені у інших частинах Близького Сходу та Середземномор’я.
