Жанр тру-крайм (історії про реальні злочини) перетворився на масштабний культурний феномен. Подкасти про серійних вбивць, викрадення та пограбування стабільно лідирують за прослуховуваннями, збираючи навколо себе віддану, переважно жіночу аудиторію. У суспільстві часто вважають, що фанати таких історій мають нездорову цікавість або приховану тягу до жорстокості. Проте нове дослідження Каліфорнійського університету в Девісі повністю спростовує ці стереотипи.
Про це повідомляє сайт Новини Планети з посиланням на публікацію в науковому журналі Psychology of Popular Media.
Вчені опитали 300 активних слухачів, поєднавши класичне анкетування з ШІ-аналізом їхніх відповідей. Виявилося, що абсолютна більшість людей споживає тру-крайм заради інформації та глибокого розуміння людської психології. Вони прагнуть розібратися в роботі судової системи та справжніх мотивах злочинців. Крім того, це своєрідна «культура виживання»: слухачі аналізують помилки жертв, щоб знати, як діяти в критичних ситуаціях і почуватися в безпеці.
«Фанати тру-крайма хочуть відповідей, а не крові. Вони шукають розуміння, а не адреналінового припливу, як любителі горорів», — зазначає співавторка дослідження Софія Рея.
Однак ситуація кардинально змінюється, якщо подивитися на частину аудиторії через призму «темної тріади» (неклінічні прояви нарцисизму, психопатії та макіавеллізму). Люди з високим рівнем психопатії, яким бракує емпатії, вмикають моторошні подкасти заради розслаблення та втечі від реальності. Нарциси ж сприймають історії про маніяків як суто розвагу та привід відчути власну зверхність, подумки переграючи злочинця або жертву.
Дослідження доводить, що аудитория тру-крайму неоднорідна: один і той самий подкаст може задовольняти полярні потреби — від базового прагнення безпеки до бажання просто згаяти час. Наразі вчені планують з’ясувати: чи підвищує регулярне занурення у кримінальний світ реальний рівень тривожності, чи люди з певним складом характеру від початку обирають саме такий контент.
