Полярне сяйво / фото: freepik.com
Вчені виявили на Землі ще один вид полярних сяйв. Але, на відміну від добре відомого північного сяйва, вони не можуть забезпечити яскраве шоу для жителів нашої планети.
Про це повідомляє Space.com.
Північні сяйва добре відомі різноманітністю кольорів, які тішать око. Вони також надзвичайно цікаві для вчених, оскільки створюються потужними зарядженими частинками, що походять від Сонця, які взаємодіють із земною атмосферою.
Тепер учені виявили ще одне полярне сяйво. Але, на відміну від північного сяйва, воно абсолютно непомітне для неозброєного ока.
Група вчених під керівництвом Катріни Боссерт із Арізонського державного університету виявили полярні сяйва, що світяться в інфрачервоному діапазоні. Вони виникають у результаті взаємодії заряджених частинок з молекулами вуглекислого газу в атмосфері Землі.
«Відкриття пропонує новий спосіб спостереження за полярним сяйвом Землі із космосу. Різні викиди полярних сяйв можуть бути пов’язані з різною висотою та енергією частинок», – заявила Боссерт.
За словами вчених, які не брали участі у дослідженні, відкриття надзвичайно важливе. Воно не тільки дозволяє знайти нові шляхи вивчення полярних сяйв, але й розширює наші уявлення про те, як взаємодіють космічне середовища та верхні шари атмосфери нашої планети.
Атмосфера Землі подібна до листкового пирога: нижній, найщільніший шар знаходиться біля поверхні (тропосфера, де і відбуваються процеси, що формують погоду), а найтонші шари знаходяться нагорі. Термосфера та іоносфера перекривають одна одну, це два найвищі шари на висоті від 80 до 700 кілометрів над поверхнею Землі. Саме тут надійде лінія Кармана, яка визначає край космосу на висоті близько 100 кілометрів над Землею, а типові барвисті полярні сяйва виникають на висоті від 100 до 250 кілометрів внаслідок зіткнення атомарного кисню з енергетичними частинками з космосу.
Але полярні сяйва, знайдені командою Боссерт, є результатом взаємодії з частками вуглекислого газу, що існує у різних шарах атмосфери. Такі полярні сяйва виникають набагато нижче, на висоті близько 90 кілометрів.
Виявити їх вдалося за допомогою супутника NASA AIRS, атмосферного інфрачервоного зонда на борту супутника спостереження за Землею Aqua. Цей орбітальний апарат було запущено ще 2002 року і з того часу збирає дані про Землю.
