Британські вчені відтворили зовнішність чоловіка, похованого наприкінці XI століття біля церкви Святого Петра в Бартоні-на-Хамбері. Його останки знайшли ще під час розкопок 1978–1984 років, але лише тепер дослідники змогли детальніше встановити його походження, спосіб життя та можливі зв’язки зі Скандинавією.
Про це повідомляють Новини Планети з посиланням на фонд English Heritage.
Що відомо про чоловіка
Скелет належав чоловікові віком приблизно 50–60 років і зростом близько 152 сантиметрів. Він мав міцну статуру та добре розвинену мускулатуру, а на його кістках виявили численні сліди загоєних переломів. Це може свідчити про важку фізичну працю або участь у насильницьких зіткненнях.
Чоловіка поховали в труні, виготовленій із дубового стовбура, зрубаного приблизно у 1079 році. Його руки були складені на грудях, під голову поклали подушку із сухої трави, а тіло зафіксували вапняковими блоками. Поряд археологи знайшли три ясеневі посохи, які дослідники пов’язують зі скандинавськими поховальними традиціями.
На момент смерті чоловіка храм належав одному з лицарів Вільгельма Завойовника. Тому він жив у період, безпосередньо пов’язаний із наслідками нормандського завоювання Англії 1066 року, хоча достеменно невідомо, чи брав він участь у цих подіях.
Вчені відтворили його обличчя
До дослідження долучилися фахівці кількох британських наукових установ. Вони проаналізували кісткову тканину, виділили давню ДНК, провели ізотопний аналіз зубної емалі та створили цифрову реконструкцію обличчя.
Генетичні дані показали, що предки чоловіка походили з континентальної Європи. Водночас особливості поховання вказують на зв’язки зі Скандинавією. Аналіз ізотопів кисню свідчить, що в підлітковому віці він тривалий час жив у регіоні з холоднішим кліматом, тоді як показники стронцію більше відповідають місцевості поблизу Бартона.
Це може означати, що чоловік сам прибув до Англії здалеку або ж міг бути нащадком переселенців. При цьому дослідники вважають, що на момент смерті місцева громада вже сприймала його як свого.
«Ми не знаємо, був він “саксом” чи “нормандцем”. Можливо, він не був ані тим, ані іншим», — зазначив головний куратор колекцій English Heritage Кевін Бут.
