Важко повірити, але найбільша пустеля світу — Сахара — не завжди була океаном піску. За останні 8 мільйонів років вона сотні разів переживала періоди “озеленення”, перетворюючись на квітучу рівнину. Але чи справді повернення зелені в пустелі стало б благом для Землі?
Ресурс Grunge проаналізував можливі наслідки такого глобального перетворення, і висновки вчених виявилися далеко не райдужними.
Хаос в атмосфері: чому пісок важливий
Зараз пустелі займають близько 20% поверхні суші, і вони відіграють критичну роль у “кондиціонуванні” планети. Схема проста: нагріте на екваторі повітря піднімається, втрачає вологу (дощі), а потім рухається до пустель вже сухим і прохолодним, де знову нагрівається.
Якщо пустелі, такі як Сахара, вкриються лісами, цей баланс зламається:
-
Посилення мусонів: Рослинність випаровує вологу, що призведе до значно потужніших і частіших дощів та повеней у регіонах, які до цього не звикли.
-
Супершторми: Зараз пил, який вітер піднімає над Сахарою і несе через Атлантику, працює як “щит”. Він пригнічує формування тропічних штормів. Без цього пилового бар’єра Америка та Європа можуть зіткнутися з ураганами небаченої сили.
Втрата унікальних світів
Пустеля здається мертвою лише на перший погляд. Насправді це унікальна екосистема, яку неможливо відтворити. Її зникнення означатиме вимирання тисяч видів.
У часи “Зеленої Сахари” там жили бегемоти, жирафи та слони (археологи знаходять їхні рештки в Нігері). Але повернення цих умов стане вироком для сучасних мешканців пісків.
Наприклад, лисиця фенек має величезні вуха, щоб охолоджувати тіло в спеку, і пухнасті лапи для бігу по гарячому піску. У вологому лісі ці адаптації стануть непотрібними або навіть шкідливими. Хоча деякі види, як варани, зможуть пристосуватися до савани, багато унікальних тварин зникнуть назавжди.
Кліматична пастка: Арктика теж пустеля
Є ще один нюанс. З наукової точки зору Арктика та Антарктика — це теж пустелі (полярні), бо там випадає мізерна кількість опадів.
Якщо сценарій “озеленення” торкнеться і їх — це стане катастрофою. Танення вічної мерзлоти в тундрі вивільнить гігантські обсяги вуглекислого газу (CO2), який там “законсервований”. Це призведе до парникового ефекту такої сили, що глобальне потепління стане незворотним.
Тож, хоча ідея перетворити піски на сади звучить привабливо, для балансу нашої планети пустелі так само необхідні, як і ліси.
