Наша Сонячна система, що існує вже близько 4,6 мільярда років, є лише миттю в масштабах 13,8-мільярдної історії Всесвіту. Як і все у космосі, вона має свій початок і неминучий кінець. Але точну межу цього завершення визначити складно — вона залежить від того, що ми вважаємо моментом її зникнення.
Про це повідомляють Новини Планети з посиланням на Live Science.
У центрі системи — Сонце, яке утримує гравітацією планети, супутники й мільярди дрібних об’єктів. Наразі зірка перебуває на стабільній фазі — перетворює водень на гелій. За словами Фреда Адамса, астрофізика з Мічиганського університету, цей процес триватиме ще приблизно 5 мільярдів років.
Після вичерпання водню Сонце стане червоним гігантом і поглине Меркурій, Венеру та, найімовірніше, Землю. Життя на нашій планеті зникне ще до цього через нестерпну спеку. Виживуть лише далекі газові гіганти — Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун.
Згодом Сонце скине оболонки й перетвориться на білого карлика — щільне ядро, розміром із Землю. За словами планетолога Алана Стерна, саме тоді Сонячна система стане холодним, темним і неживим простором. З погляду життя — це буде її завершення.
Проте формально система ще існуватиме. Планети, що вціліли, обертатимуться навколо білого карлика, але без джерела енергії, вона стане привидом самої себе. Через квадрильйони років випадкові події — гравітаційні збурення, близькі зірки чи наднові — можуть розірвати систему, викинувши планети в міжзоряний простір. Це станеться не одразу, але в космічному масштабі — неминуче.
Навіть якщо система уникне руйнування, її чекає ще один рівень зникнення. Деякі теорії припускають, що протони не вічні. Якщо це так, то через понад 10³⁴ років уся матерія — від планет до залишків зірок — розпадеться, і Сонячна система остаточно зникне в порожнечі. Це буде її безповоротний і остаточний кінець.
