Гравітаційна діра в Індійському океані / фото: New Scientist
Вчені Індійського інституту науки Дебанджан Пал та Аттрі Гош заявили про те, що змогли розкрити таємницю масивної гравітаційної діри площею три мільйони квадратних кілометрів в Індійському океані. За їхніми словами, раніше дослідження розглядали саму аномалію, але не стосувалися питання про те, як вона могла з’явитися.
Про це повідомляє Science Alert.
Сила гравітації на Землі стала, але наша планета не є ідеальною сферою. Вона вкрита брилами і пагорбами, а геологія різної площини «смикає» регіони, що розташовуються поряд, з різним ступенем сили. Форма Землі відома як геоїд.
Глибоко під Індійським океаном це тяжіння слабшає до вкрай низького рівня, утворюючи те, що вважається масивною гравітаційною «дірою». Суднові дослідження та супутникові виміри давно показали, що рівень моря недалеко від краю Індійського субконтиненту опустився через гравітаційне перетягування між геоїдним мінімумом в Індійському океані і його гравітаційними «максимумами».
І що саме спричиняє це ослаблення, було невідомо. Тепер учені думають, що розкрили цю таємницю.
З їх слів, розгадка лежить на глибині тисячі кілометрів під земною корою. Холодні, щільні залишки древнього океану близько 30 мільйонів років тому занурилися в «цвинтар плит» під Африкою, розбурхавши гарячу розплавлену породу.
Разом з тим, результати дослідження ґрунтуються на математичних моделях. Для підтвердження цих висновків необхідні подальші спостереження та збирання даних.
У ході дослідження вчені простежили формування геоїду, змоделювавши рух тектонічних плит протягом останніх 140 мільйонів років. Тоді Індійська тектонічна плита тільки починала відокремлюватися від суперконтиненту Гондвани, щоб розпочати рух напівніч. У міру просування Індійської плити морське дно древнього океану, званого морем Тетіс, поринуло в мантію Землі, а за ним відкрився Індійський океан.
Вчені використали більше 10 різних моделей, але у всіх з них була одна спільна риса: шлейфи гарячої магми з низькою щільністю, що піднімаються з-під западини. Ці шлейфи, а також характерна структура мантії можуть призвести до зниження породи геоїду.
Перший із цих шлейфів з’явився близько 20 мільйонів років тому на південь від геоїдної низини Індійського океану і приблизно через 10 мільйонів років після того, як старе море Тетіс занурилося в нижню мантію. У міру того, як шлейфи поширювалися під літосферою і наближалися до Індійського півострова, низина посилювалася.
Разом з тим деякі вчені, які не були задіяні в дослідженні, не згодні з результатами. Вони зазначають, що зараз немає жодних сейсмографічних доказів існування таких шлейфів.
