Після катастрофічного виверження Везувію у 79 році нашої ери, яке поховало під шаром попелу римське місто Помпеї, деякі вцілілі мешканці повернулися назад і жили серед руїн протягом століть. До такого висновку дійшли вчені, провівши нове дослідження, яке проливає світло на долю біженців та життя міста після трагедії.
Про це повідомляють Новини Планети з посиланням на The New York Times.
Життя серед руїн
Довгий час вважалося, що Помпеї були миттєво і назавжди покинуті. Однак нові розкопки та аналіз тисяч римських написів розповідають іншу історію. Виявляється, більшість з 20-30 тисяч мешканців міста встигли врятуватися. Археологи знайшли лише близько 1300 тіл.
Нове дослідження показує, що після виверження Помпеї не стали містом-привидом. Вцілілі, а також новоприбулі “сталкери”, поверталися, щоб врятувати все, що можна було дістати з-під попелу. Вони облаштовували життя на верхніх поверхах будівель, що виступали над 9-метровим шаром вулканічних відкладень.
“Перші поверхи будівель перетворювали на підземні майстерні та кухні, додаючи каміни, печі та млини”, — йдеться у дослідженні.
Археологи знайшли артефакти, що підтверджують цю діяльність: монети, фрагменти кераміки, посуд для приготування їжі та навіть олійну лампу з раннім символом Христа. Всі ці знахідки датуються аж до V століття нашої ери.
Як відстежили долі вцілілих?
Команда вчених протягом восьми років вивчала тисячі римських написів — від графіті на стінах до надгробків — у 12 містах Римської імперії. Поєднуючи класичні методи дослідження з аналізом даних, подібним до сучасної генеалогії, вони змогли ідентифікувати 172 вцілілі людини, 130 з яких були з Помпеїв. Більшість з них оселилися неподалік від своїх колишніх домівок.
Кінець “другого життя” Помпеїв
Попри спроби людей повернутися, місто так і не відродилося до своєї колишньої слави. Воно існувало як імпровізований табір, “крихкі, сірі нетрі”. Остаточно Помпеї були покинуті лише у V столітті, ймовірно, через чергове виверження Везувію у 472 році, після чого про місто забули на багато століть.
Це дослідження показує Помпеї не лише як символ руйнування, а і як свідчення неймовірної стійкості та здатності людини до виживання.
