Черв’як Panagrolaimus kolymaensis / фото: scmp.com
Нематода, відроджена з льоду, лежала в стані спокою у скам’янілій норі білки з пізнього плейстоцену. Таким чином ці істоти додаються до короткого списку тварин, здатних переносити так званий кріптобіоз.
Про це повідомляє 24 канал із посиланням на Live Science.
Вмерзлу в лід істоту знайшли ще у 2018 році й тоді датували 32 000 років. Але тепер більш точне радіовуглецеве датування вказує на те, що ці ґрунтові черв’яки залишалися льоду щонайменше з пізнього плейстоцену, близько 46 000 років тому. Якщо це дійсно так, то вона поб’є рекорд з найдовшого перебування в криптобіозі.
Вони оживають
Стародавній черв’як був знайдений у вічній мерзлоті на глибині близько 40 метрів. Коли дослідники датували рослинний матеріал, знайдений поруч з істотою, вони зупинилися на початковому періоді замерзання десь між 45 839 і 47 769 роками тому.
Після того, як замороженого черв’яка оживили в лабораторії й культивували протягом понад 100 поколінь, дослідники на чолі з експертами з Інституту Макса Планка в Німеччині провели аналіз його геному. Вони стверджують, що ця істота є новим, раніше не баченим видом, який вони назвали Panagrolaimus kolymaensis.
Коли дослідники порівняли його геном з одним із його живих родичів, Caenorhabditis elegans, вони виявили багато генів, що перетинаються між цими ґрунтовими черв’яками. Багато спільних генів пов’язані з механізмами, що забезпечують виживання в суворих умовах навколишнього середовища.
На сьогодні вченим відомо дуже мало тварин, здатних перебувати в стані, схожому на анабіоз, у відповідь на жорсткі умови навколишнього середовища. Тихоходи, нематоди та мікроскопічні водні коловертки – це лише деякі з відомих тварин, здатних до криптобіозу. Все, що ми знаємо про цей унікальний стан життя, свідчить про те, що ці тварини цілком можуть залишатись у такому висушеному або висохлому стані “нескінченно довго” – або, принаймні, до тих пір, поки умови не стануть кращими для виживання.
- Найдовший зафіксований час, проведений у криптобіозі серед живих черв’яків, досі становив лише 39 років.
- Для тихоходок цей час дещо менший – 30 років.
- А от найдавніша коловертка, яку оживили з вічної мерзлоти, датується 24 000 років.
Тепер команда дослідників хоче з’ясувати, яку роль спільні гени відіграють у криптобіозі, і чи існує верхня межа того, як довго нематоди можуть залишатися в цьому загадковому стані.
Існує навіть шанс, що розгадка секретів довготривалого криптобіозу може дати вченим кращий спосіб зберігання клітин і тканин протягом тривалих періодів часу.
