Таємниця Стоунхенджу / фото: freepik.com
Мегалітичний комплекс Стоунгендж, зведений у графстві Вілтшир понад п’ять тисячоліть тому, приховує безліч таємниць, і одна з них — походження гігантських кам’яних плит, з яких він побудований. З’ясувалося, що будівельні матеріали були доставлені з південно-західного Уельсу та північно-східної Шотландії. На думку науковців з Університетського коледжу Лондона та Університету Аберіствіту, ці камені могли бути привезені прадавніми шотландцями й валлійцями як символічний внесок у створення монументу, що уособлював єдність Британії.
Про це повідомляють Новини Планети з посиланням на Daily Mail.
На думку дослідників, Стоунгендж був не лише архітектурною спорудою, а й символом політичної єдності давніх британських народів. Будівельники намагалися створити пам’ятник, який відображав би спільну ідентичність і об’єднував громади на всій території острова. Автори дослідження зазначають, що поєднання рідкісних і віддалених каменів у комплексі стало втіленням зв’язку між людьми, їхніми предками, землею та небесами.
Професор Майк Паркер Пірсон з Університетського коледжу Лондона підкреслив, що унікальність Стоунгенджа полягає в тому, що всі його камені були привезені з далеких регіонів. Цей факт виділяє його серед сотень інших кам’яних кіл у Британії та натякає на політичне та релігійне значення споруди. На думку вчених, вона символізувала об’єднання різних народів острова, підкреслюючи їхній зв’язок із минулим і космосом.
Цікаво, що навіть за тисячі років до утворення Англії, Шотландії та Уельсу як окремих країн, Стоунгендж об’єднував ці три регіони. Наприклад, вівтарний камінь у центрі споруди походить із Шотландії, за тисячу кілометрів від рівнини Солсбері, і, ймовірно, був подарунком або внеском північних громад. Інші камені, відомі як “блакитні”, були доставлені з пагорбів Преселі у Вельсі, що могло свідчити про укріплення політичного миру чи святого союзу.
У ранній історії Стоунгенджу, протягом близько п’яти століть, він використовувався як місце кремаційних поховань дорослих чоловіків і жінок. Аналіз залишків показує, що майже половина похованих походила з регіонів за межами рівнини Солсбері, що свідчить про те, що сюди приходили люди з різних куточків Британії.
Професор Пірсон також зазначив, що архітектурні схожості між Стоунгенджем і спорудами північної Шотландії стають зрозумілішими у світлі нових відкриттів. Це підтверджує ідею про культурний та символічний зв’язок між різними регіонами.
Протягом тисячоліть Стоунгендж служив місцем зібрань під час літнього й зимового сонцестоянь. Люди проводили тут ритуали, пов’язані зі зміною пір року, що додавало споруді ще більшого значення як центру духовного і соціального життя.
[social_warfare]
