Загадкові символи на стінах та кераміці стародавнього міста Теотіуакан у Мексиці є не просто візерунками, а повноцінною писемністю, що кодує ранню юто-ацтекську мову — пращура мови ацтеків. Такого висновку дійшли вчені з Копенгагенського університету, опублікувавши свої результати в журналі Current Anthropology.
Таємниця “німого” міста
Теотіуакан, заснований близько 100 року до н.е., був гігантом доколумбової Америки з населенням до 150 тисяч осіб. Попри величні піраміди Сонця та Місяця, археологи роками не могли зрозуміти, якою мовою говорили його мешканці. Гліфи на фресках вважалися декоративними символами, а місто — “німим”.
Як вченим вдалося “зламати код”?
Дослідники Магнус Фарао Хансен та Крістоф Хельмке зібрали базу всіх відомих гліфів та, використовуючи методи порівняльної лінгвістики, відновили звучання слів юто-ацтекської мовної сім’ї 2000-річної давнини.
Прорив стався завдяки методу ребуса, популярному в Мезоамериці. Вчені виявили, що деякі знаки (наприклад, “койот”) позначали не лише саме поняття, а й окремі звуки та склади в інших словах. Це дозволило “прочитати” перші слова та фрази.
Що це змінює в історії?
Якщо гіпотеза вчених вірна, це переверне історію Мезоамерики:
- Теотіуаканці були пращурами ацтеків: Їхня культура та мова розвивалися на місці, а не прийшли з півночі, як вважалося раніше.
- Теотіуакан отримує “голос”: Місто стає повноправним членом клубу цивілізацій з писемністю, нарівні з мая та ацтеками. В майбутньому це дозволить розшифрувати імена правителів, назви місць та ритуальні тексти.
Хоча автори визнають, що це лише початок, і для повної дешифровки потрібні нові знахідки, їхня робота вже зараз є величезним кроком уперед. Тепер Теотіуакан — не просто мовчазні руїни, а цивілізація, яка починає розповідати свою історію.
