Гігантська діра в льодах Антарктиди / фото: NASA
Величезний крижаний континент нашої планети десятиліттями є об’єктом пильної уваги науковців. По-перше, антарктичні льодовикові щити відіграють роль захисного бар’єра, що стримує перегрів Землі. По-друге, дослідники регулярно натрапляють на унікальні явища — від величезних обертових айсбергів до «смертельних пальців», прихованих під крижаними масивами.
Про це повідомляють Новини Планети з посиланням на IFLScience.
У 2016 році дослідники були здивовані появою величезної ополонки в льодах моря Ведделла. Це утворення виникло несподівано і змусило вчених шукати пояснення. Такі відкриті ділянки води, звані ополонками, часто виникають у морських льодах, але масштаб ополонки 2016 року, порівнюваний за розміром із Швейцарією, став найбільшим за останні чотири десятиліття.
Спершу вважалося, що це явище спричинене незвичними погодними умовами й потужними штормами. Для збору додаткових даних науковці навіть використовували морських слонів, оснастивши їх спеціальним обладнанням. Однак пізніші дослідження показали, що утворення ополонки було спричинене низкою факторів, а не лише погодними явищами.
Вчені встановили, що подібні ополонки з’являлися в цьому регіоні щонайменше п’ять разів, однак аналогічних утворень в інших місцях не зафіксовано. Нові дані також свідчать, що ополонки найчастіше виникали під час пікових значень морського льоду, ближче до кінця зими або на початку весни.
Значну роль у цьому процесі відіграла сильна кругова течія Ведделла, яка у 2015-2018 роках піднімала на поверхню теплі та солоні глибинні води. Хоча це частково пояснює явище, вчені виявили, що для підтримки ополонки був потрібен додатковий приплив солі, який, як з’ясувалося, надходив завдяки турбулентним вихорам, що проходили через підводний хребет Мод.
Ополонка формувалася не точно над хребтом, а трохи північніше, що пов’язують з перенесенням води вітрами під певним кутом. Вчені вважають, що цей процес став ключовим елементом у розумінні феномену.
[social_warfare]
