Скульптури майя / фото: freepik.com
Для древніх майя тріснуті дзеркала вважалися не причиною страху, а засобом спілкування з надприродним. Натомість скло вони не використовували, вони виготовляли дзеркала з темної полірованої залізної руди, яку збирали у вигляді мозаїки на сланці або дереві. Вельможі носили ці дзеркала на спині, використовували на тронах, і навіть клали в гробниці.
Про це повідомляють Новости Планеты з посиланням на Phys.org.
З використанням галюциногенів люди вдивлялися в ці дзеркала, намагаючись спілкуватися з божественними істотами. Тріщини між фрагментами давали ламані, спотворені відображення, через які, за віруваннями, люди могли контактувати з божественними істотами. Майя шукали мудрості в потойбічних світах, які пов’язували їх із богами, предками та духами.
Художники зображували цих духів у вигляді фантастичних істот на картинах і скульптурах, іноді показуючи вельмож, які ведуть з ними бесіди. Ці розмови відбувалися у снах, трансах і галюцинаціях, часто за допомогою дзеркал.
Одним із прикладів є вапнякова скульптура з Яшчилана, розташована в сучасному штаті Чіапас (Мексика). Вона дає змогу отримати детальне уявлення про ці взаємодії між богами та смертними.
Написи говорять, що у восьмому столітті правитель цього міста встановив будівлю з трьома входами. Замість дерев’яних балок-перемичок, зазвичай розміщених над кожним входом, тут були кам’яні конструкції. На них зображені події з життя правителя та його дружини, зокрема зустрічі з їхнім богом-покровителем.
Найцікавіше в цій скульптурі – більша частина тексту написана дзеркально. Ймовірно, це зроблено для того, щоб стародавні майя, чарівники, пророки або віщуни могли читати текст за допомогою дзеркала. Під правильним кутом відвідувач міг сприймати текст так, як задумано, переходячи від людського світу до надприродного.
Стародавні гості могли використовувати дзеркало, щоб побачити те, що бачили боги (зворотний напис), і те, що бачили люди (звичайний напис) одночасно. Дивлячись у тріснуті дзеркала, вони долали прірву між людством і божеством.
Сьогодні ці дзеркальні написи та інші скульптури майя більше розглядаються як мистецькі твори епохи Відродження – нерухомі зображення, що висять на стіні, аніж як двері в інші світи, якими деякі з них колись були.