Іспанські вчені з Автономного університету Барселони дослідили поховальні звичаї давніх іберійців, зокрема ритуал забивання цвяхів у відрубані голови. Цей обряд був поширений на північному сході Піренейського півострова в залізному віці, приблизно у I тисячолітті до нашої ери.
Про це повідомляють Новини Планети з посиланням на журнал Journal of Archaeological Science.
Дослідники вивчили сім чоловічих черепів, знайдених у двох давніх поселеннях: Пуч-Кастеллар (Санта-Колома-де-Граменет) та Ульястрет (Жирона). У кожен з черепів були вбиті довгі цвяхи, що свідчить про їх публічну демонстрацію.
Щоб визначити походження цих людей, науковці використали ізотопний аналіз стронцію та кисню, досліджуючи зубну емаль. Це дозволило з’ясувати, звідки вони прийшли і чи були місцевими мешканцями, чи чужинцями.
Раніше вважалося, що відрубані голови використовувалися лише як військові трофеї, але нові дослідження показали, що їхнє значення змінювалося залежно від конкретної громади. Виявилося, що цей ритуал мав не тільки військовий зміст, але й соціально-культурне значення.
У Пуч-Кастелларі черепи чужинців, ймовірно, використовувалися для демонстрації сили та залякування. Це могло бути частиною стратегії контролю та придушення потенційних загроз з боку сусідніх поселень.
В Ульястреті, навпаки, деякі черепи належали місцевим жителям, які могли мати високий статус у суспільстві та яких вшановували після смерті. Водночас інші черепи належали чужинцям і, можливо, були воєнними трофеями, що підкреслює різноманітність поховальних звичаїв.
Дослідження показує складність іберійського суспільства залізного віку, де ритуали відрубування голів виконували різні функції: від залякування до вшанування. Вчені планують продовжити вивчення інших археологічних пам’яток, щоб краще зрозуміти соціальні структури та взаємодію давніх спільнот.
