Наслідки коронавірусу / фото: freepik.com
Нещодавнє дослідження виявило, що багато людей, які потрапили до лікарні з COVID-19, продовжують страждати від когнітивних та психіатричних проблем навіть через два-три роки після первинного зараження. Нові й небезпечні наслідки зараження вірусом поповнили вже наявний і зростаючий список відбитків, які він залишає на нашому організм.
Про це повідомляють Новини Планети з посиланням на University of Oxford.
Дослідження, опубліковане в журналі Lancet Psychiatry і проведене науковцями з Оксфордського університету та Університету Лестера в рамках проекту PHOSP-COVID, виявило тривалі та значні симптоми після COVID-19, а також виникнення нових проблем через тривалий час після первинного зараження. У дослідженні взяли участь 475 осіб, які пройшли серію когнітивних тестів на комп’ютері та повідомили про симптоми депресії, тривоги, втоми та проблеми з пам’яттю.
Учасників також запитували про зміни в їхній професійній діяльності та причини цих змін. Результати показали, що через два-три роки після інфікування учасники мали зниження когнітивних показників в середньому на 10 балів IQ. Крім того, багато хто відзначав важкі симптоми депресії (20%), тривоги (12%), втоми (25%) і проблеми з пам’яттю (25%), причому з часом ці симптоми лише поглиблювалися.
Дослідження також показало, що, хоча деякі симптоми були присутні через шість місяців після зараження, нові симптоми часто з’являлися через роки, особливо у тих, хто вже переживав подібні наслідки. Це свідчить про те, що ранні симптоми можуть передбачати подальші, серйозніші проблеми, що підкреслює важливість своєчасного лікування, вважають автори.
Понад 25% учасників повідомили про зміну професії через погане самопочуття, при цьому когнітивні порушення були більш значущим фактором, ніж депресія або тривога. Доктор Максим Такет, керівник дослідження, наголосив на важливості розуміння довгострокових наслідків COVID-19 для мозку.
“Ці результати допомагають нам зрозуміти, якого тягаря зазнають люди через роки після госпіталізації, хто схильний до найбільшого ризику, і як ці наслідки впливають на їхню працездатність. Це важливо як для політиків, так і для клініцистів, а також для вибору профілактичних заходів лікування”, — сказав він.
Професор Пол Гаррісон з Оксфордського університету та професор Кріс Брайтлінг з Університету Лестера підкреслили необхідність подальших досліджень та вжиття ефективних заходів для усунення довгострокових когнітивних та психіатричних наслідків COVID-19. Вони також зазначили, що учасники дослідження були госпіталізовані під час першої хвилі пандемії, коли ще не було вакцинації. Тому результати не можуть бути узагальнені на тих, хто не потребував госпіталізації або був вакцинований.
Когнітивні порушення після важких захворювань, зокрема вірусних інфекцій, не є новими. Дослідження показують, що важкі хвороби можуть спричиняти довгострокові когнітивні проблеми через різні чинники, такі як запалення і тривале перебування в лікарні. Проте розуміння цих механізмів є критично важливим для розробки ефективних заходів, що сприяють одужанню пацієнтів після інфекцій.
