Земні мікроорганізми здатні вижити в екстремальних умовах відкритого космосу та марсіанського середовища. Вчені виявили вид пліснявого грибка, який може заразити Червону планету через космічні апарати NASA, якщо протоколи стерилізації не будуть негайно оновлені.
Про це повідомляє сайт Новини Планети з посиланням на результати дослідження у виданні Applied and Environmental Microbiology.
Фахівці протестували 27 штамів грибків, зібраних у так званих «чистих приміщеннях» у Флориді. Саме там збирали та випробовували обладнання для місії «Марс-2020», включно з марсоходом Perseverance. Більшість зразків не витримали інтенсивних перевірок, проте спори грибка Aspergillus calidoustus продемонстрували феноменальну живучість.
Під час експериментів спори цього грибка піддали шестимісячному хронічному нейтронному випромінюванню, що імітує космічний переліт. Половина з них успішно вижила. Ба більше, мікроорганізми витримали нагрівання сухим жаром до 125°C — температури, яка є стандартною для стерилізації космічних апаратів.
Грибок також помістили у суворі умови, що повністю імітують марсіанське середовище: низький атмосферний тиск, середню температуру -60°C, 24 години екстремального ультрафіолетового опромінення та аналог агресивного марсіанського ґрунту. Мікроби отримали точкові пошкодження поверхні, але залишилися живими. Знищити їх вдалося лише за умови одночасного впливу екстремальної радіації та сильного охолодження.
«Насправді йдеться про відповідальне освоєння космосу. Досліджуючи Всесвіт, ми повинні бути впевнені, що відправляємо апарати, не заносячи із собою жодних живучих земних мікробів», — наголосив провідний автор дослідження, біомедик Атул М. Чандер з Університету Міссісіпі.
Дослідники зазначають, що поточні методи дезінфекції NASA орієнтовані переважно на бактерії, а не на грибки. Це створює серйозну загрозу порушення протоколу планетарного захисту. Якщо науковці виявлять життя на Марсі, воно може виявитися звичайним «безбілетним пасажиром» із земної лабораторії.
«Ми намагаємося знайти межу міцності цих мікробів. Такий ступінь стійкості — м’яко кажучи, незвичайний. Знання, що якийсь організм може вижити при 125°C плюс радіація, робить його модельним для розробки нових стандартів стерилізації», — резюмував Чандер.
