У хорватському місті Рачеша, розташованому на сході країни, археологи знайшли незвичне поховання під підлогою старої церкви. Останки померлого були навмисне переміщені, а біля голови та ніг розміщені великі камені, що вказує на практику так званого “вампірського” поховання.
Про це повідомляють Новини Планети з посиланням на Arkeonews.
Антропологічний аналіз встановив, що знайдений скелет належав чоловікові, над тілом якого проводили маніпуляції після смерті. Вчені звернули увагу на особливості поховання, що відрізняється від традиційних практик, та пов’язали його з поширеними у середньовічній Європі страхами перед нечистими силами.
Науковці припускають, що такі ритуали відображали віру в надприродних істот, яка зберігалася навіть після прийняття християнства. Виявлені зміни у положенні тіла, зокрема обезголовлення, відокремлений череп та перевернутий тулуб, вказують на те, що небіжчика могли вважати небезпечним після смерті. Такі методи часто застосовували до тих, кого сприймали як соціальних вигнанців або підозрювали у зв’язку зі злими духами.
Дослідження показало, що чоловік був віком 40-50 років, мав сліди тяжкої фізичної праці та отриманих травм, а причиною його смерті стала черепно-мозкова травма. Спочатку припускали, що каміння в могилі могло впасти з будівлі поруч, але детальний аналіз підтвердив його навмисне розміщення біля решток небіжчика.
Розкопки в цьому регіоні тривають уже понад десять років, відкриваючи нові факти про історію місцевості. Місце Рачеша вперше виявили у 2011 році під час польових досліджень на більшій території поселення Бобаре. Історичні джерела свідчать, що спочатку цей маєток перебував під контролем тамплієрів, потім перейшов до госпітальєрів, а згодом – до місцевої знаті.
Археологи виявили залишки стародавньої фортеці, яка могла виконувати також ритуальну функцію. В ході досліджень 2012-2023 років було знайдено 181 скелетне поховання, а також окремі кістки, що свідчить про можливе переміщення останків у різні періоди.
Радіовуглецевий аналіз показав, що більшість могил належать до XV-XVI століття. Хоча більшість похованих були розміщені у традиційний спосіб – на спині, зі східною орієнтацією, деякі могили містили лише мінімальні особисті речі. Це відкриття допомагає краще зрозуміти середньовічні поховальні практики та вплив забобонів на ставлення до смерті й потойбічного світу.
