Хропіння — це не лише проблема для тих, хто спить поруч, а й серйозний сигнал про небезпеку для самого “автора” нічних звуків. Нові дані свідчать, що ігнорування цієї проблеми може коштувати здоров’я мозку.
Масштабне дослідження американських неврологів, опубліковане в авторитетному журналі JAMA Neurology, виявило тривожну закономірність. Проаналізувавши медичні картки понад 11 мільйонів ветеранів збройних сил США, вчені дійшли висновку: якщо не лікувати апное сну, ризик розвитку хвороби Паркінсона у старості зростає вдвічі.
Кисневе голодування вбиває клітини
Хропіння часто є головним симптомом обструктивного апное сну — патології, коли людина уві сні тимчасово перестає дихати. Навіть короткі зупинки дихання призводять до того, що організм, і насамперед мозок, не отримують достатньої кількості кисню.
“Уявіть, що це відбувається щоночі, рік за роком, і тоді ви зрозумієте, чому терапія може підвищити стійкість до хвороб мозку”, — пояснює співавтор дослідження, невролог Лі Нілсон.
Вчені виявили чіткий зв’язок між апное та хворобою Паркінсона навіть з урахуванням таких факторів ризику, як вік, ожиріння та гіпертонія.
Порятунок у масці
Проте дослідження дало й надію. Серед 1,5 мільйона людей, які страждали від апное, кількість випадків хвороби Паркінсона була значно меншою у тих, хто використовував СІПАП-терапію (CPAP).
Це метод лікування, при якому людина спить у спеціальній масці, куди під тиском подається повітря. Це запобігає зупинці дихання та хропінню. Хоча спати в масці може здаватися незручним, лікарі наголошують: це реально рятує мозок від руйнування та покращує загальне самопочуття.
