Турка для кави, що треба знати

Як правильно підібрати турку та приготувати в ній каву

Той неповторний аромат і багатий смак кави, які так часто асоціюються з туркою, стають справжньою насолодою для більшості з нас. У той час як ринок заповнений сучасними кавомашинами та різноманітними кавоварками, турка чи джезва залишаються класикою.

Назва “турка”, яка міцно вкоренилася у повсякденній мові, – це скоріше просторіччя; правильним терміном для цього посуду, однак, є “джезва” – він походить від турецького “Cezve”. Адже саме з Туреччини до нас прийшов цей спосіб приготування кави ще з давніх-давен.

Величезний вибір турків виробника Great Coffee можна знайти в Інтернет-магазині Філіжанка.

Але давайте відкладемо філологічні тонкощі убік і звернемося до інших важливих аспектів: як правильно вибрати турку, які особливості мають різні моделі і, звичайно, які секрети варто знати для приготування кави в джезві.

Характеристики правильної турки

Існує кілька ключових факторів, які допоможуть визначити, що перед вами саме традиційна та правильна турка, за допомогою якої можна приготувати справжню турецьку каву.

Форма

Перше, що слід звернути увагу при виборі джезви, – це її форма. Ідеальна форма турки для кави має вигляд глечика з вузькою шийкою і широким дном. Завдяки вузькій шийці, пінка від кави, що спінилася, залишається всередині, що надає напою насичений смак і аромат.

Дно турки має бути товстим і ширшим, ніж шийка, щонайменше вдвічі. Це гарантує рівномірне нагрівання та вилучення кавових смаків. Крім того, чим ширше дно, тим більше пологі будуть стінки, що також важливо для створення насиченого кавового напою.

Ми часто чуємо питання про те, яким має бути обсяг турки, щоб отримувати відмінну каву і при цьому зберігати практичність використання. Для тих, хто сподівається знайти літрову джезву та приготувати каву на всю родину за один раз, доведеться розчарувати.

У Туреччині традиційно каву варять у невеликих порціях: від 50 до 80 мл. Тому оптимальний розмір турки повинен мати обсяг 100 мл. Кожну чашку кави слід готувати окремо.

Однак на сучасному ринку можна зустріти “європеїзовані” моделі об’ємом 150, 200 або 300 мл – саме такі порції сьогодні популярні.

Матеріали

На ринку представлені турки з різних матеріалів:

1. Мідні;
2. Алюмінієві;
3. Срібні;
4. Скляні;
5. Керамічні та глиняні;
6. Латунні;
7. З нержавіючої сталі.

Особливості мідної турки

Найбільш традиційними і придатними для приготування східної кави вважаються турки, виготовлені з міді. Ці турки не лише красиві, а й дуже практичні. Теплопровідність міді вважається однією з найкращих серед металів, що використовуються у побуті, поступаючись лише сріблу. Вона перевищує теплопровідність сталі вдесятеро і алюмінію вдвічі. Завдяки цим властивостям тепло рівномірно поширюється по всьому корпусу турки, забезпечуючи однорідне нагрівання рідини.

Більше того, низька теплоємність міді дозволяє легко контролювати процес приготування кави: коли турка знімається з вогню, процес нагрівання миттєво припиняється. На відміну від турків з інших матеріалів, таких як кераміка, скло, фаянс, нержавіюча сталь та ін, мідні турки мають ці унікальні характеристики.

Які плюси та мінуси має мідна турка

Плюси:

• Рівномірне нагрівання;
• Висока теплопровідність;
• Довговічність;
• Естетичний зовнішній вигляд.

Вплив мідної турки на якість кави

Як все це відображається на якості приготовленої кави, ви запитаєте? При нагріванні дна мідної турки температура швидко і рівномірно розподіляється на всій поверхні, що забезпечує однорідне прогрівання кавового порошку. Таким чином, кава виходить насиченою ще до початку закипання. Адже при кипінні кавові олії можуть втратити свої смакові якості та насиченість.

Серед недоліків мідних турків можна виділити:

• Висока вартість;
• Можлива токсичність солей міді.

Однак сучасні виробники успішно вирішують цю проблему, покриваючи внутрішню частину мідного посуду оловом – легкоплавним і нетоксичним сріблясто-білим металом, який стійкий до окислення. Тому внутрішня частина мідної турки часто має біле покриття.

Відмінності у матеріалах турок

Існують два основні типи мідних турков: штамповані та ковані. Штамповані турки є більш доступним варіантом за рахунок використання більш тонкої міді. Однак саме через цю тонкість у штампованих моделях відбувається швидке вилучення кави, що може негативно позначитися на її смаку. Ковані моделі, виготовлені з товстої міді, коштують дорожче, але забезпечують приголомшливий смак кави.

При виборі між різними матеріалами турок варто враховувати їх переваги та недоліки. Наприклад, турки з нержавіючої сталі часто мають занадто широке шийку, що заважає правильній екстракції кави. Крім того, їхня теплопровідність нижча, що веде до нерівномірного розподілу тепла.

При виборі між мідною та керамічною туркою варто враховувати, що керамічні моделі можуть бути менш довговічними. Щодо вибору між мідною та латунною туркою, слід пам’ятати, що латунь – це сплав міді з цинком, та їх властивості будуть подібними.

Однак саме сплав дозволяє знизити вартість виробництва, тому латунні турки зазвичай коштують дешевше.

Тепер до питання про помол кави для турки

Цей параметр також має важливе значення. Любителі кави стверджують, що найкраще купувати каву в зернах і молоти її перед заварюванням. Але якщо у вас немає часу на це, намагайтеся вибрати правильний помол для турки. Грубий помол може надати напою деяку міцність, але не є найкращим варіантом. Помол середньої та тонкої фракції додасть кави інтенсивного та приємного смаку.

Ідеальним вважається порошкоподібний помол, проте для його використання потрібна певна майстерність. Кава екстрагується швидко і готується моментально, однак у процесі приготування може утворитися осад.

Рекомендується дочекатися його осадження перед наливанням у чашки, щоб уникнути зайвої гіркоти напою.

Приготування кави в турці – процес, який згодом набув безліч варіацій та тонкощів. Хоча складно виділити єдиний рецепт, проте класичний спосіб виглядає так:

1. Засипаємо 10 грам (2 чайні ложки) меленої кави на кожні 100 мл води (оптимальне співвідношення 1:10) у джезву. За бажанням можна додати корицю чи цукор.
2. Перемішуємо суміш і ставимо на дуже слабкий вогонь (каву можна готувати на газовій, електричній або індукційній плиті, або традиційно по-турецьки: на вугіллі, багатті або розжареному піску).
3. Знімаємо з вогню, як тільки піна підніметься до краю шийки.
4. Зачекайте, доки піна осяде, потім поверніть на плиту і повторіть попередній крок ще двічі.
5. Важливо уникати кип’ятіння суміші! Максимальна температура приготування кави – 95°C.
6. Оптимальний час приготування кави на плиті – 4 хвилини на кожні 100 мл. Якщо джезву містить 250 мл, не тримайте її на вогні довше 6 хвилин.
7. Відразу після третього “спінювання” перелийте каву в чашку разом із гущею.
8. Дайте напою трохи охолонути, щоб кава повністю екстрагувалась, а гуща осіла, і насолоджуйтесь ароматом та смаком.

Якщо віддаєте перевагу каві з молоком, додайте її до смаку після розливання.

Не слід залишати порожню мідну джезву на включеній плиті. Оскільки середня температура палаючого газу на конфорці становить близько 800 °C, а температура плавлення міді – 1083 °C, це може призвести до пошкодження посуду. Також відкритий вогонь і нагрівальні прилади з високою температурою становлять небезпеку покриття з харчового олова.