Сьогодні ми поговоримо про кімнатні рослини дуже важливої, на мій погляд, групи. Ми багато часу проводимо в приміщенні, і нам хотілося б, щоб удома та в офісі було хоч трохи зелені. Однак не завжди в нас є можливість доглядати за рослинами належним чином, і я пропоную розглянути ті з них, які потребують мінімального догляду.
Найбільш невибагливими і стійкими є тіньовитривалі рослини, які можуть рости далеко від прямих сонячних променів і при цьому не втрачати декоративності. До них належать фікуси, папороті, заміокулькас, драцена та інші кімнатні рослини.
Папороті
Серед рослин, які умовно можна об’єднати в категорію тіньовитривалих і невибагливих, на першому місці, безумовно, папороті. Ми часто зустрічаємо ці рослини в бібліотеках, школах, поліклініках і в квартирах. Вони довговічні, невибагливі, у них пишна крона, і вайї розростаються на всі боки, утворюючи мальовничий кущ.
Папороті, що найчастіше зустрічаються в культурі, – це нефролепіси. У цього різновиду є сорти з простими, торочкуватими і закрученими вайями. Особливого догляду нефролепіси не вимагають, проте вони болісно реагують на прямий контакт, тому кількість їх пересадок бажано скоротити до мінімуму.
Після пересадки папороть страждає: у неї засихає й опадає листя, і поки рослина приживається, вона довго сидить в одному розвитку. Щоб пересадження відбулося без травм кореневої системи, папороть слід дуже обережно перевалити з меншого горщика в більший і після цього якомога довше не змінювати умов утримання.
У природі папороті ростуть у нижньому ярусі вологого тропічного лісу, практично не отримуючи прямих сонячних променів, і якщо в офісі або в кімнаті ви поставите горщик з рослиною далеко від вікна, рослині буде цілком комфортно.
Сансевієрія
Сансевієрію, або щучий хвіст, можна зустріти мало не в кожній квартирі. Це одна з найбільш живучих і невибагливих кімнатних рослин, і щоб її занапастити, потрібно сильно постаратися. Сансевієрії потрібно мінімум світла, а її товсте, грубе листя здатне накопичувати воду, тому рослина не постраждає, навіть якщо ви влаштуєте їй дво-тритижневу посуху.
Після десятиліть забуття сансевієрія переживає другу хвилю своєї популярності. У магазинах можна придбати різні сорти і гібриди рослини: від сильнорослих до цілком компактних. В озелененні офісних просторів сансевієрію широко використовують для створення строгих і лаконічних сучасних композицій.
Фікус
Говорячи про тіньовитривалі рослини, не можна не згадати про фікуси. Рослин цього виду багато і в природі, і в культурі. Усім добре відомі фікуси еластичний, ліровидний, Бенджаміна, а також їхні сорти і варієгатні різновиди.
Фікус еластичний карликовий
Більше за інших поширений у кімнатній культурі фікус еластичний з великим шкірястим темно-зеленим листям. Популярні й карликові сорти цього виду, що формують компактні кущики з не такими великими, як у видової рослини, але все ж таки досить великими листками. Виглядають фікуси презентабельно, навіть святково, живуть довго і можуть прикрасити як офіс, так і оселю.
Розміри куща і листя карликового фікуса залежать від розміру горщика. Якщо ви рідко пересаджуєте фікус, він росте повільно, і листя у нього буде невеликим, але при цьому рослина почувається цілком комфортно: фікуси легко пристосовуються до умов.
Цим рослинам не потрібно багато світла. Мій карликовий фікус стоїть у глибині кімнати, але має чудовий вигляд і зберігає листя навіть у нижній частині крони, і воно не жовтіє і не опадає. За рахунок здатності накопичувати в листі вологу фікус може набагато довше переносити відсутність поливу, ніж інші кімнатні рослини.
Стосовно догляду, то крім поливу і підживлення, всі фікуси потребують миття листя – для підтримки гігієни та декоративності. Щоб змити з фікуса пил, ви можете влаштувати йому душ або просто протерти листя вологою серветкою. При гарному і своєчасному догляді фікуси зберігають декоративність протягом десятиліть.
Фікус ліровидний
Фікус ліровидний дуже популярний, але поки не так сильно поширений. Листя у нього привабливої форми, хвилясте і дуже щільне. Видова кімнатна рослина може досягати заввишки 2-3 м, але якщо простір дозволить, вона може вирости і вище.
Моєму фікусу сорту Бамбіно вже багато років, але в розмірах він компактніший, ніж звичайні фікуси Лірика. Цей сорт може досягати у висоту 1,5 м, але в ширину практично не розростається. Листя на його стеблах розташовується досить близько одне до одного і покриває стебло зверху донизу. Згодом від кореня почали відростати нові пагони, спрямовані чітко вертикально.
Листя у Бамбіно велике, щільне, соковитого зеленого кольору, і завдяки йому рослина має ефектніший вигляд, ніж звичні фікуси Еластика. При цьому догляд за ліровидним фікусом так само не складний.
Фікус Бенджаміна
Фікус Бенджаміна, напевно, один з найпоширеніших різновидів цієї культури. Листочки у цієї рослини середнього розміру, але порівняно з іншими фікусами вони здаються маленькими. Формувати фікус можна і кущем, і деревцем, причому таким високим, яким ви побажаєте.
Фікус Бенджаміна прекрасно реагує на обрізку, і ви можете надавати його кроні будь-яку форму, відпрацьовуючи на ній прийоми, які збираєтеся застосовувати під час обрізки садових культур. Однак слід пам’ятати, що липкий молочний сік фікусів може довго текти з ран, тож діяти слід обережно.
Я намагаюся сформувати зі свого фікуса Бенджаміна штамбове деревце, але формуванням крони буду займатися, коли рослина досягне потрібної висоти. Листя у мого фікуса строкате, з дуже світлою облямівкою і розводами по зеленому фону.
Усім відомо, що за недостатнього освітлення ряболисті рослини втрачають цю свою особливість, тобто їхнє листя стає просто зеленим, але фікус Бенджаміна зберігає варієгатність навіть у тіні..
Заміокулькас
До тіньовитривалих і невибагливих кімнатних рослин належить і заміокулькас. Ця напрочуд витривала культура боїться тільки перезволоження. Щільне глянсове листя і потужні, соковиті пагони рослини накопичують у собі багато вологи, тому ґрунт у горщику потрібно поливати, тільки коли він висохне зовсім. За частого поливу коріння заміокулькаса буде гнити.
Рости заміокулькас може і на яскравому сонці, і в тіні, і в приміщенні зі штучним освітленням, причому звичайнісіньким, без фітоламп. І в будь-якому місці він матиме декоративний і навіть імпозантний вигляд.
Єдиним недоліком заміокулькаса є дуже повільне зростання. Листя він випускає по одному, причому інтервал між їхньою появою може тривати кілька місяців. Однак коли кущ розростеться, він має просто розкішний вигляд. Головне – не зачіпати листя, яке відхилилося вбік: воно соковите і ламається з хрускотом.
Заміокулькас – прекрасна рослина для нижнього ярусу. Його можна посадити у велике кашпо і тримати на підлозі.
Усі ці прекрасні рослини прикрашатимуть ваш дім і офіс довгі роки, не вимагаючи особливих умов і постійного догляду.
Джерело: База знань садівника
