Таємниця “чудовиська Таллі” розгадана через 300 млн років

Чудовисько Таллі / фото: Daily Mail

Скам’янілості, які належать монстру Таллі вперше були виявлені дослідниками в 1955 році. Їх знайшли в Мейзон-Рік, що в Іллінойсі, США. Довгий час палеонтологи не могли їх належним чином вивчити. Так було до недавнього часу.

Про це повідомляє Daily Mail.

Більше ніж 50 років вчені, клопотати собі мізки над останками динозавра, який жив на Землі 300 млн років тому. Мешкали подібні істоти в мулистих мілководдях. Останки збереглися до наших днів завдяки тому, що були замулені й таким чином, немов законсервувалися в щільному саркофазі.

Досить довго палеонтологи намагалися відтворити оригінальний вид істоти. Але то технології не дозволяли виконати роботу, то недостатня компетентність вчених. І ось їм вдалося зробити прорив у цій справі. 

Після реконструкції вдалося з’ясувати, що очі у динозавра розташовувалися на кінчиках стебел. Вони росли з маківки.  А ось щелепа розташовувалася на кінці довгого хобота. Така будова кісток вказує на те, що істота шукала їжу в мулі.

Також стало зрозуміло, що у Таллі були хвостові плавники, а значить древня тварина відмінно рухалося в воді. Довжина Мінімонстра всього 35 сантиметрів. Крім незвичайної зовнішності у Таллі оригінальне ім’я. Його назвали на честь колекціонера любителя, у якого зберігався скелет, Френсіса Таллі.

Вченим відомо, що у Таллі були хвостові плавники, які допомагали їм рухатися у воді, а в довжину він досягав всього близько 35 сантиметрів. В ході реконструкції зовнішності древньої істоти, вчені зайшли в глухий кут. Вони довго не могли визначитися – відносити монстра до хордових або безхребетних. Перші докази приналежності до хордових надали у 2016 році дослідники з Єльського університету. Тоді вони посилалися на рудиментарний спинний мозок та інші внутрішні органи. Далі експерти з Університету Ластера вивчили скам’янілі гранули в очах істоти. Вони довели, що це пігмент меланіну. А він спостерігається тільки у хребетних.

Через рік експерти з Пенсільванського університету спростували всі докази. Вже у 2019 році вчені з університету коледжу Корка вивчили біохімічний і мінеральний склад меланосом істоти й підтвердили приналежність Таллі до безхребетних.

І ось недавно в Токійському університеті Японії вивчили останки Таллі та ще 150 таких же істот, а потім підтвердили, що істота не могла бути хордовою. Вони акцентували на сегментації черепа динозавра. Також вони використовували 3Д моделювання, щоб відтворити зовнішність монстра та ідентифікували тричастковий мозок, специфічний мозковий хрящ і м’язові сегменти. Ці докази нарешті дали зрозуміти, що ця істота не була хребетною. Але тепер перед вченим постало інше питання – “До якого класу безхребетних можна віднести таких, як Таллі?”.