Плани з будівництва заводу для перероблення сміття
У 2021 році підприємство «Полтаватеплоенерго» успішно пройшло відбір, у межах якого організація Nefco профінансувала розробку проєкту сміттєпереробного заводу. Відповідно до цього проєкту, близько 40 % користувачів мали отримувати тепло завдяки переробці відходів. Також передбачалося встановлення обладнання, що вироблятиме 30 мегават електроенергії. Про це повідомляє «Полтавська думка», що публікує новини Полтави.
«Полтавська думка» пише, що після завершення підготовки документації компанія почала пошуки забудовника для реалізації проєкту. Орієнтовна вартість будівництва оцінювалася у 200 мільйонів доларів, а для розташування заводу розглядали дві потенційні локації – в районі Макухівки та поблизу підприємства ГРЛ. Проте реалізацію проєкту призупинили.
«Було досягнуто домовленості щодо співпраці з японсько-швейцарською будівельною компанією. Велися переговори, однак із приходом нового керівника ОВА процес заморозили. Водночас ідея залишається перспективною: сміттєві відходи доставляються на завод, де протягом 3–4 днів відбувається їхнє компостування, після чого вони потрапляють у топку. Подальша переробка в котлі забезпечує виробництво теплової енергії», – розповів колишній генеральний директор «Полтаватеплоенерго».
За планом частину фінансування на будівництво мало надати Міністерство екології, ще частину – залучити у вигляді грантів та кредитів. Також передбачалося використання коштів міського та обласного бюджетів.
«До цього питання ще не раз повернемося, адже воно є важливим з екологічної точки зору. Макухівське звалище давно потребує закриття, оскільки шкідливі речовини просочуються в ґрунтові води та зрештою потрапляють у річки Коломак і Ворсклу. Ми використовуємо газ, частково можемо замінити його деревиною чи щепою, але повноцінною альтернативою може стати лише спалювання сміття. Якби цей процес стартував ще у 2013 році, нині ми б мали основне джерело теплової енергії. Крім того, когенерація також ефективно використовує відходи для вироблення електрики та тепла, що забезпечує незалежність енергетичної системи».
«Полтаватеплоенерго» отримає грант від Nefco на суму до мільйона євро. Ці кошти спрямують на встановлення сонячних батарей, теплових насосів і колекторів, що забезпечуватимуть стабільний розподіл тепла між котельнями та зменшать ризики під час відключень електроенергії.
Існують два основні типи когенераційних установок: ті, що працюють на газі, та ті, що можуть використовувати відходи, щепу тощо. Такі системи генерують і тепло, і електроенергію у співвідношенні приблизно 51 % до 49 %.
«Це універсальне рішення, яке широко застосовується у європейських країнах. Якщо встановити когенераційні установки на котельнях, вони зможуть забезпечити власне виробництво електроенергії. Отриману енергію можна використовувати на місці або передавати через локальні мережі на інші об’єкти. Крім того, такі установки здатні працювати автономно у разі блекаутів, забезпечуючи подачу тепла та електроенергії безперебійно. Це справжня революція для теплової інфраструктури», – зазначив Олексенко.
Когенераційні установки у Полтаві
За його словами, «Полтаватеплоенерго» вже має три великі когенераційні установки, що володіють значною потужністю, а також близько п’яти менших систем, що працюють на потреби підприємства.
«Ми маємо 92 котельні, з яких близько 8 обладнані когенераційними установками. Для повного забезпечення енергетичної автономії необхідно встановити ще 50–60 таких установок. Якщо вдасться реалізувати цей план, ми зможемо уникнути енергетичних ризиків».
Проте Олексенко висловив сумніви щодо можливості фінансування таких масштабних проєктів без залучення сторонніх інвестицій. Крім того, значні кошти потребує підключення установок до загальної мережі. За попередніми підрахунками, інтеграція обладнання, отриманого від USAID, могла б коштувати приблизно 100 мільйонів гривень.
«Де взяти такі кошти? Ми мали домовленість, що місто допоможе з фінансуванням, але цього так і не сталося. Потім USAID знайшло необхідні кошти у своєму бюджеті та запропонувало профінансувати підключення, проте наразі фінансування призупинене. Тож установки залишаються невстановленими. Зараз розглядається можливість поетапного підключення: спочатку — одна установка, після її запуску – наступні».
Попри те, що кошти на підключення когенераційних установок були передбачені у бюджеті USAID, їхнє фінансування згодом було зупинено. Через це частина когенераційного обладнання у Полтаві досі не функціонує.
