Вчені знайшли беззаперечні докази існування величезного стародавнього океану на Марсі. Дослідники виявили гігантську структуру, яка назавжди змінює наше уявлення про минуле Червоної планети.
Про це повідомляє сайт Новини Планети з посиланням на журнал Nature.
Десятиліттями астрономи сперечалися, чи була на Марсі вода у великих обсягах, адже ймовірні берегові лінії сильно зруйновані часом. Проте новий підхід дозволив знайти фундаментальну топографічну ознаку, яку неможливо сплутати з чимось іншим.
Замість пошуку тонких берегових ліній, які швидко стираються ерозією, дослідники зосередилися на стабільніших утвореннях. Комп’ютерне моделювання показало, що після зникнення води найбільш помітним залишається континентальний шельф — широка смуга суші на межі материка та океану. Вивчивши топографічні дані марсіанських супутників, команда дійсно знайшла у північній півкулі планети таку гігантську смугу шириною в сотні кілометрів, яка охоплює третину всієї поверхні.
«Шельф — це абсолютно нове спостереження, яке пов’язує розрізнені докази того, як виглядала прибережна зона Марса. Раніше його просто ніхто не шукав», — зазначає співавтор дослідження Абдалла Закі.
Наявність такого яскраво вираженого шельфу свідчить про те, що марсіанський океан був стабільним протягом мільйонів років, а дельти стародавніх річок ідеально стикуються з його краєм. Це відкриття має критичне значення для майбутніх місій. Якщо на Червоній планеті колись існувало життя, то саме прибережні осадові відкладення на цьому шельфі є найкращим і найперспективнішим місцем для пошуку скам’янілостей.
