84-річного мешканця Гонконгу госпіталізували через ускладнення, спричинені закупоркою сечовивідних шляхів, але медиків вразило зовсім інше—його шкіра, очі та нігті набули незвично сірого кольору. За словами пацієнта, цей попелястий відтінок почав проявлятися ще п’ять років тому. Учені та лікарі взялися досліджувати рідкісний феномен, намагаючись зрозуміти його природу та причини.
Про це повідомляють Новини Планети з посиланням на ScienceAlert.
Подальші аналізи крові виявили несподівану причину зміни кольору шкіри – в організмі чоловіка накопичилася величезна кількість срібла, що в 40 разів перевищувала нормальний рівень. Цей метал осів у вигляді мікрочастинок під шкірою, зокрема в мембранах потових залоз, кровоносних судинах і волокнах дерми. Такий стан, відомий як аргірія, є рідкісним захворюванням, спричиненим системним відкладенням срібла в тканинах.
Хоча аргірія зустрічається рідко, в історії відомі випадки її розвитку у шахтарів і ремісників, які контактували зі сріблом, а також у людей, що приймали препарати на його основі. У минулому срібло використовувалося в деяких протимікробних ліках, і навіть сьогодні його колоїдну форму рекламують як харчову добавку. Однак Управління з контролю за продуктами і ліками США (FDA) попереджає про потенційні ризики його застосування та відсутність доведеної ефективності.
Метал може проникати в організм через дихальну систему, шкіру або травний тракт, після чого відкладається в різних тканинах. Під впливом сонячного світла іони срібла вступають у реакцію, утворюючи сполуки, що надають шкірі сіро-синього відтінку. У цьому випадку лікарів особливо спантеличила відсутність очевидного джерела срібла. Пацієнт не працював у промисловості, не контактував із хімікатами й не приймав медикаменти, що містять цей метал.
Чоловік багато років працював офіціантом, а в його будинку чи серед знайомих не було факторів, що могли б пояснити таке сильне накопичення срібла. Він приймав фінастерид для лікування доброякісної пухлини простати, але цей препарат не містить срібла. Це робить його випадок ще більш загадковим, залишаючи медиків без однозначної відповіді на питання, як метал потрапив у його організм.
Хоча аргірія спричиняє незворотні зміни зовнішності, вона зазвичай не загрожує життю. Високі концентрації срібла можуть заважати засвоєнню деяких ліків, зокрема антибіотиків і гормонів щитовидної залози, але в більшості випадків цей стан не викликає серйозних ускладнень. Водночас повернути природний колір шкіри неможливо, оскільки не існує лікування, здатного вивести срібло з тканин.
Для цього пацієнта аргірія не несе безпосередньої загрози здоров’ю, проте його зовнішній вигляд залишиться незмінним на все життя. Лікарі й надалі стежитимуть за рівнем металу в його організмі, хоча остаточна причина накопичення срібла так і не була встановлена. Цей випадок наголошує на ризиках безконтрольного використання металів у медицині та небезпеці нерегульованих добавок, які продаються без наукового обґрунтування їхньої ефективності.
