Війна між Україною та Росією триває вже понад 40 місяців. З моменту повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року російські війська постійно атакують мирні міста, знищуючи житлові квартали, школи, лікарні, електростанції та критичну інфраструктуру. Загинули або були поранені десятки тисяч людей, а мільйони українців втратили свої домівки. Попри це, Збройні сили України продовжують тримати оборону проти армії, що переважає за чисельністю та ресурсами.
Про це повідомляють Новини Планети з посиланням на The Guardian.
Оглядач Саймон Тісдал відзначає, що героїзм українців став буденністю, на яку світ вже майже не реагує. Тим часом російські війська щодня завдають ударів по Києву, Харкову, Дніпру та інших містах. Українські ресурси виснажуються — бракує боєприпасів, перехоплювальних ракет та достатньої кількості підготовлених військових. Підтримка Заходу слабшає, а військова допомога США надходить із запізненням або в мінімальному обсязі.
Тісдал вважає, що поразка України — це вже не гіпотетичний сценарій, а реальна загроза, яка може мати катастрофічні наслідки для Заходу. Якщо Україна впаде, це стане стратегічною поразкою, яка перевершить Афганістан та Ірак. Постраждає не лише Київ, а й усі західні інститути — від НАТО до ООН, які не змогли стримати агресію.
З кінця 2023 року ситуація на фронті погіршилась. Росія просувається в Донецькій області, навіть попри втрати, що, за оцінками, перевищили 1 мільйон загиблих і поранених. Україна не має ресурсів для масштабного контрнаступу, і кожен день оборони стає боротьбою на виживання. Хоча ЗСУ завдають ударів у відповідь — як-от захоплення Курської області чи знищення стратегічних бомбардувальників — загальний дисбаланс сил лише зростає.
Західні партнери все менше демонструють готовність діяти рішуче. Китай, Іран і Північна Корея підтримують Росію озброєнням, а країни ЄС розділені. Путін формує власну коаліцію, тоді як Захід залишається в підвішеному стані. США обіцяють відновити поставки зброї, але політична нестабільність у Вашингтоні ставить під сумнів довгострокову підтримку. У таких умовах Кремль робить ставку на виснаження України та розкол у таборі союзників.
Тісдал вважає, що єдиний шлях до завершення війни — усунення Путіна. Жодна угода, укладена з ним, не гарантує миру. На його думку, саме російський диктатор має зазнати поразки, бути відстороненим від влади й постати перед міжнародним судом. Тільки після цього можливо буде говорити про тривалий мир та безпеку в Європі.
