Магнітні полюси Землі / фото: freepik.com
Магнітні полюси Землі мають неприємну властивість перевертатися, що призводить до тимчасового послаблення захисту планети від космічних променів і сонячного вітру. Земля, розташована на ідеальній відстані від своєї зірки, створює умови для існування рідкої води на її поверхні. Гравітаційний вплив інших великих планет допомагає захищати нас від можливих зіткнень з метеоритами. Магнітне поле Землі, створене потоками розплавленого металевого матеріалу в ядрі планети, утворює захисний бар’єр від заряджених частинок у космосі.
Про це повідомляють Новини Планети з посиланням на Space.com.
Своє потужне магнітне поле Земля отримує завдяки руху розплавленого металевого матеріалу в її ядрі, що залежить від обертання планети та наявності твердого залізного ядра. Аналіз стародавніх порід показує, що магнітне поле Землі є динамічним і змінюється з часом.
Палеомагнітні дослідження підтверджують, що магнітне поле Землі зазнало змін і зміщень у геологічному минулому. Пошук відповіді на питання “чому” допомагає розуміти, що магнітне поле Землі зазнає змін як на коротких, так і на дуже довгих часових шкалах. Взаємодія магнітного поля з зарядженими частинками в космосі може викликати короткочасні зміни, в той час як тривалі зміни пов’язані зі внутрішніми процесами у рідкому ядрі Землі.
“Тривалі зміни геомагнітного поля спричиняються впливом зсуву магнітного поля потоком у рідкому зовнішньому ядрі та ефектами дифузії магнітного поля в ядрі та мантії”, – розповідає геофізик Леонардо Саньотті. Подальше вивчення цих явищ може розкрити більше таємниць про еволюцію магнітного поля Землі.
Палеомагнітні дослідження, що вивчають попередні стани магнітного поля Землі, показують наявність двох можливих станів полярності. Поточний “нормальний” стан визначається тим, що лінії сили магнітного поля направлені до центру Землі в Північній півкулі та виходять назовні в Південній півкулі. Також існує інший стан, відомий як інверсія, де ці напрямки обертаються навпаки, але обидва стани є рівноймовірними та стабільними.
Палеомагнітні дослідження вказують на те, що перевороти полярності магнітного поля Землі не мають періодичності і не можуть бути передбачені.
“Потік металевої рідини (переважно розплавленого заліза) у зовнішньому ядрі Землі хаотичний. Перевороти полярності відбуваються в періоди низької інтенсивності геомагнітного поля і його структура стає нестабільною”, — каже Саньотті.Спеціаліст наголошує, що такий перехідний період може тривати кілька тисяч років, що, з геологічної точки зору, еквівалентно лише миті.
Перевороти магнітних полюсів можуть впливати на життя на Землі. Під час періоду перед інверсією, коли магнітне поле перебуває в стані зниженої інтенсивності, планета стає менш захищеною від сонячного вітру і космічних променів.
Нещодавні дослідження свідчать, що під час останнього періоду низької інтенсивності магнітного поля, що сталося 41 тисячу років тому, потік космічних променів до атмосфери Землі був утричі вищим, ніж в сучасні часи.
Наразі відсутні значні докази взаємозв’язку між інверсіями геомагнітної полярності та масовим вимиранням життя на Землі, оскільки точні дати магнітних “переворотів” невідомі. Магнітні інверсії сталися близько 100 разів за останні 160 млн років, що виявляється частіше, ніж масові вимирання, які спостерігаються кожні 100 млн років або рідше.
“У такому разі кількість заряджених частинок, які проникатимуть через магнітосферу Землі і до самої її поверхні, значно зросте, що вплине на наш технологічний світ”, — додає Саньотті.
Великі ризики стосуються сфер громадянського суспільства, торгівлі, безпеки, зв’язку, енергетичної інфраструктури, супутників та життя на орбіті Землі. Нажаль, через непередбачуваність магнітних варіацій і інверсій, точний момент цього події залишається невідомим.
