У дитинстві Керол Макнеллі часто називали “одержимою” або “дивачкою”. Її прийомні батьки, глибоко віруючі католики, були переконані, що складна поведінка доньки має містичне коріння, і змушували її молитися для зцілення. Лише у 46 років жінка дізналася приголомшливу правду: все життя вона жила з недіагностованим розладом.
Як пише Daily Mail, справжньою причиною її особливостей був не “диявол”, а аутизм.
Батьки вважали доньку одержимою
З самого дитинства оточуючі помічали непростий характер Керол. Вона говорила занадто прямо, що сприймалося як грубість. Батьки вважали, що дівчинка одержима, і саме тому поводиться по-хамськи. Вони радили їй регулярно молитися, щоб позбутися “демонів”.
При цьому дівчинка була відмінницею. Вона могла годинами сидіти в бібліотеці, вивчаючи Шекспіра, але соціальна взаємодія давалася їй важко. Керол згадує, як вчителі навіть відбирали у неї книги, змушуючи грати з іншими дітьми, чого вона робити не вміла і не хотіла.
Випадкове відкриття в кабінеті сина
Керол все життя відчувала себе “не такою”, страждаючи від постійної тривоги. Вона намагалася вписатися в суспільство: рано вийшла заміж, народила дітей, побудувала кар’єру, але відчуття відчуженості не зникало.
Правда відкрилася випадково, коли її сину виповнилося 13 років. У хлопчика діагностували аутизм. Під час прийому, слухаючи перелік симптомів сина — затримка мовлення, пізня ходьба, небажання спілкуватися — Керол раптом впізнала себе.
Вона звернулася до спеціаліста. Лікарю знадобилося близько десяти хвилин, щоб поставити їй діагноз “аутизм”.
“Знадобилося понад сорок років, щоб мені поставили правильний діагноз. Це чотири десятиліття, протягом яких мене змушували почуватися грубою та неправильною”, – зізнається жінка.
Для неї цей вердикт став справжнім полегшенням і звільненням від тавра “одержимості”.