Найстаріша тварина у світі / фото: Guinness World Records
Зустрічайте Джонатана, неймовірну сейшельську гігантську черепаху, яка володіє титулом найстарішої наземної тварини у світі. Народившись близько 1832 року, вона стала свідком більшої кількості історичних подій, ніж будь-яка інша істота на землі, й нещодавно їй виповнилося 191 рік.
Про це повідомляють Новини Планети з посиланням на Focus.
Довголіття Джонатана — це не просто випадковий подвиг, а свідчення виняткової природи сейшельських гігантських черепах. Зазвичай тривалість життя цих величних створінь становить 150 років, але Джонатан перевершив усі очікування.
Проживши на острові Святої Єлени приголомшливих 141 рік, Джонатан став живою легендою. Коли він потрапив на острів у 1882 році, то вже був повністю зрілий, що за найконсервативнішими оцінками складає 50 років, тож він може бути навіть старшим, ніж ми думаємо.
Попри вплив часу, Джонатан зовсім не збавляє обертів. Джо Холлінс, його ветеринар, зазначає, що, апетит Джонатана залишається чудовим, попри втрату нюху і майже повну сліпоту від катаракти.
Що справді вражає, так це те, що Джонатан пережив усіх інших істот, що живуть на землі, включаючи нас, людей. Свідок важливих історичних віх, від революційної праці Чарльза Дарвіна “Про походження видів” до скасування рабства в США, Джонатан витримав випробування часом.
Живучи разом із трьома іншими гігантськими черепахами — Девідом, Еммою та Фредеріком — Джонатан має напрочуд спокійний розпорядок дня. Серед його улюблених занять — поніжитися на сонці, позасмагати в теплі дні, а в холодні — сховатися в листі або скошеній траві.
Фредеріку, черепаху, яка приєдналася до групи в 1991 році, спочатку вважали самкою через наполегливі спроби Джонатана спаровуватися. Однак пізніше з’ясувалося, що це самець, що свідчить про те, що тварини, зокрема й черепахи, не завжди чутливі до статевої приналежності.
Раціон Джонатана, що складається з капусти, огірків, моркви, листя салату, яблук та сезонних фруктів, демонструє його здоровий апетит: йому особливо подобаються банани.
У міру того, як Джонатан наближається до третього століття життя на Землі, ми не можемо не дивуватися його неймовірній подорожі. Його історія не лише проливає світло на дивовижну витривалість сейшельських гігантських черепах, але й слугує живим літописом нашої спільної історії.
